Вона йде вулицею. Нервово затягується нікотином. В її руках телефон вона швидкими рухами пальців набирає sms-повідомлення. Потім клала мобільний у сумочку і йшла далі
п’яним кроком. Підіймалась у будинку на свій поверх, відчиняла двері, проходила у ко...
Жовтий Місяць зайде за сіре бліде обличчя ночі. Дивишся на тьмяне небо Києва... І де ж ви зорі? Хто вас погасив? Фабрики й заводи, які виробляють те, чого я ніколи б не купував? Мені миліше слабкий промінець, який кидає Сонце перед тим як заснути за горам...
Прошу за мною, пане.
Надворі вже сутеніє. Шкода, що ви так пізно звернулися до мене, бо вже не зможу запропонувати вам нічого кращого. Літо, пане, курортний сезон, купи людей приїздять відпочивати. Навіть моїй агенції, котра до речі має найбільший перелі...
- Чув, шо Ліда пропала?
- Яка?
- Ну Ліда, третій курс…
- Нє, такой не знаю, - я з усіх сил намагаюсь пригадати хто це, але не можу.
- Та знаєш ти її: висока, волоси чорні…
- А поняв. Так шо з ней?
Ми сидимо на лавці під общагою і пємо «Оболонь». В...
Сонце вже майже сховалося за горою, коли Вихователь знайшов необхідну печеру.
- Ми чекали вас ,- низька і кремезна постать, вочевидь Батько, зустрічала біля входу.
Постать увійшла досередини, а Вихователь руши...
Андрій прокинувся просто на асфальті посеред дороги. Був похмурий осінній ранок. Дув холодний вітер, що пронизував до самих кісток. У хлопця страшенно боліла голова. Зім’я те запухле лице виказувало вчорашню п’янку. Перше, що прийшло йому на думку: „ Д...
- Тату, тату, - вгадай, ким я хочу бути, коли виросту? – питає у батька шестилітній Костик із з”їхавшим на праве вухо козирком чорної бейсболки з надписом „Hard rock”.
- Не знаю, - неохоче, без бажання навіть думати про майбутнє ...
- Ну, шо, ше водочки?
- По сто гра не помішає.
- Я щас.
Хлопець встав з-за столу і пішов до барної стійки.
- І сока візьми, - крикнула йому вслід пишногруда брюнетка.
- Який?
- Любий.
За мить підійшла офіціантка. На підносі стояли чотири чарки і...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 1553; 
рецензій - 1.
