Спека. Страшенна спека огортала тіла своїх жертв. Вуличні сірі голуби випинали крила в різні сторони, але так, щоб подалі від розпеченого тіла; собаки пускали пар з вух та висолоплених язиків; горобці омивали пил і клопів у брудних стічних водах базару. В...

      Кожного дня його можна було побачити на старому міському кладовищі, де рідко коли з'являвся хто живий. Він приходив туди з самого ранку, коли тільки-но починало світати й перші півні заводили свої гучні мелодії. Приходив сам, у своєму дивному старом...

І відчула вона, що самотня, в усій безмежності існуючих незримих світів, в усій нескінченності кожної наступної і попередньої, і теперішньої миті. І усвідомила свою одвічну безпритульність і безпорадність перед цим. Підняла погляд у небо, спинилась, а люд...

Сьогодні, коли десь далеко за обрієм ледь жевріло сонце, а чорні хмари густо застелили небо, ти мені наснився… Невпинно шепотіла твоє ім’я, таке солодке м’яке та водночас хрустке на смак, як свіжа французька булка. В’язким фруктовим варенням розтікалося в...

…сидіти з ангелами де-небудь на пляжі
і тихо про щось говорити
після розкурки
Сергій Жадан

Схована у далекій скрині сидітиме твоя тиша. Вана сидітиме довго доводячи до шаленого сказу, тебе, мене, нас…
Його мис доброї надії було зруйновано єдине с...

Ця невимушена проза – єдиний спосіб висловити свої почуття, точніше, вилити їх на папір. Ці відчуття неможливо пояснити до кінця, тому багато буде несказаного, але не менш важливого. Варто читати між рядками…або взагалі не читати.
Так вже склалося, що в ...

Він любив зелених людей, з ними було найлегше спілкуватись. І говорили вони зовсім не на марсіанській мові, а на українській. Рідше на російській,  і вже вкрай рідко на англійській. Зеленим людям подобались  зелені квіти, і йому теж вони були найближчим...

                     Міський асфальт. Гамір тисячі людей і машин. Вуличні смітники й жебраки. Як хочеться чимшвидше втекти з цього жахливого земного пекла, відчути запах щойно зораного поля й сільського повітря, скупатись у приємній прохолоді річки й поні...

Ну тово було вопше то вот так.. Ми зібрались їхати в Львів..Бо там вибір ліпший. І ціна нормальна....Та й всьо нормальне.

Взяли тлумки, почав ляти дощ. Саша взяв величезну парасолю, ну таку знаєте, як в кіосках “Оболонь “, я ше жартувала, що як ніц не ...

Завданням наступного тексту є моральна підтримка рибалок. Сказав би «цих мужніх та сміливих людей, які і в дощ і в морози несуть нелегку вахту»… Та сумнівно мені, що це буде щиро – це раз. А по друге, не такої підтримки вони потребують.
З сумом доводить...