У Простінку – жовті кульбабні пелюстки.
Остання дорога і перша мета…
Уже розлетілась на друзки
Навколишня суєта.
У Проміжку Часу – зустріч із совістю
І лише для сповіді Храм.
Здається – розчинишся зразу і  повністю,
Та – лоскотно босим ногам.
...

ЕГО
“Центр” Всесвіту змістити досить важко.
Це – по живому різати, це – біль.
Так само, як і помирати – страшно,
Це наче муки сотень породіль.

Це – зміна змін, нові важкі пороги,
Вбирання в себе тисячі життів…
Мабуть, отак і починались Боги –
З...

Невдала спроба Творення вбиває?
Трима надія на повтор новий?
Але, коли Твій час уже спливає,
То правила порушуються "гри".
Вже не прощається ніщо нікому
І нації ідуть у небуття.
І відчуваєш ненависть і втому
Ти до життя і від життя.
А там – все зн...

Розчарування, втрати й сум
І настрій зовсім не богемний,
В голові багато дум
І ланцюжок вже склався певний.
Проходжу кола Пекла я:
Не видно ні кінця ні краю.
Мене підтримує Земля,
Та пульс я все одно втрачаю.
Як жити далі, я без думки:
Нема надії...

облізла шафа
серпантин
гидкі обличчя
завжди в моді
стара жирафа
смокче тин
тобі ж не личить
бо в комоді
лежать записки
від принцес
які не знайдуть свого принця
бо ти  загублений як пес
бо ти  відсутній
як привидця...

В ЗЕЛЕНОМУ КОЛЬОРІ
Відтята голова лежить в кущах,
Шосе залите кров’ю.
Перехожих здолав страх,
Все дихає любов’ю.
Винуватців не знайшли,
Та й не треба їх шукати.
Все як годиться: святкувати пішли,
Бо День Незалежності – свято.
Але мене це не обход...

ПАРАНДЖА
Ти б хотіла жити десь на Сході
І щоб я ходив у паранджі,
Не виявляв, що в мене є на споді
І ми б жили там як слизькі вужі.
Мої думки тебе вже більше не хвилюють,
Ти сама себе хвилюєш відтепер.
Вітри між нами дуже холодні дують
І я із стін...

* * *              
Висока ніч світила зорями –
Зника вночі від’єднаність Землі.
І Той, хто чаклував над долями,
Доводив – ми тут не самі.

Він сипав снами над головами,
В яких душа літа, мов птах,
В яких віки стають прозорими
І відступає смерті ...

Мені не треба дорогих скарбів,
Мені не треба сонця іншого, не треба.
Я хочу чути музику вітрів
І в річковій воді дивитися на себе

Я хочу знати, що чекає мене гай
І шелестить у відповідь з любов'ю.
Я знаю — це єдиний рай.
Я заплатив за нього кров'...

           Вихід  

Руки твої згадаю,
Фігуру струнку, манливу.
Наче з кручі стрибаю,
У шалену зливу!

Лечу в ефірну дійсність,
У серця туманність.
Там свіча горить, палає.
Кохання в лабіринті блукає.
Чи вихід знайде? Ніхто не знає
...