Як це так - дистанція нуль?
Кладовища хмар не буває!
Хто ж це місяця розіпнув?
Срібна кров - витікає...

Правда, що не вмирають дощі?
І повітря - не вмре, не згасне!?
В протоколах життя і снів
стало менше літер про щастя...
...

Сполохані
маленькі рибки
твоїх очей
урозтіч повтікали.

Чи совість,
а чи тінь
їх налякала?
...

Тих, що вийшли з вогню,
що ступили із-поза картин,
що гортанно кричали,
пірнаючи глибоко ввись -
їх побачиш.
Лише зупинись.
І збагнеш,
що вони -
це ти....

Не зімни мою квітку , будь ласка,
Не зімни її, пригорни!
Подаруй їй трошечки щастя,
Підливаючи у вазу води!
Як не хочеш про неї подбати,
То не треба у себе тримати.
То вже краще мені поверни.
Бо не може ця квітка без щастя,
Як не може і без води...

Я бачу кольорові сни.
Це все через прихід весни,
А може, через те,
Що ти з’вився поряд мене.

Прийшов, неначе із весною,
Промінчик сонця золотого.
Цеглину за цеглиною розбив
Зажурну стіну, чорну й непорушну.
Ти молодець, мій промінець!
Та ні, ...

немає...

Вверху — розверста синь,
Внизу — багниста путь.
Двоякості святинь
Весна являє суть.
Осяння живить твань,
Що ствердла у мороз.
Це прикро. Але глянь:
Розквітла таки й брость.
...

Під безхмарним покривом небес
В таємничій задумі Карпат
Царить квітка щастя Едельвейс.
Перший символ віри у дівчат.

Подарують квітку Едельвейс –
Збережи: в ній щастя і любов...
Мерехтить бездонна синь небес
Зве по квітку-щастя знов і знов.

Під...

Муха постукує в шибку настирливо,
У завіконня, не знаючи скла.
Ось воно – світло, але досягти його
Мусі несила – м’яка і легка.

Поштовхом – зась, та й не пилом, не протягом
(Ах би в щілину – до сяйва і барв!)
Світлом не ставши, не вирвешся постуко...

немає...