На картині –
вечір сходить в морок.
У плащах крадуться німо тіні.
Імпозантний звідник-гондольєр,
в поясі червонім, хвацькім,
за передоплату, як Харон,
кавалерів, ласих на утіхи,
приволік попід веселий дім.
І, принадно звісившись з балкону,
наб...

На рамах
вікон
розп’ято
листопад.
Стали смальтами
вистиглі сльози.
Бродить сліпо
істина винна
у череві
катакомб.
Єдина моя
відрада –
схоластика
пізньоосіння,
виходу
з лабіринту
майже трагічний
апломб.
Нелегка
пора
прощан...

Зараз зима.
А ти – на тлі літа.
Де пахне сонцем
земля зігріта,
й озеро сонно
плюска об берег,
і мама твоя
ось-ось, за кадром,
простягає до тебе руки...
Де болю нема ще,
як і зовсім немає  
свідомости втрати,
і нічого-нічого
не дано i...

Мені подарували кімоно.

Я розбила для Тебе японський сад
з альтанкою та озерцем.
Влаштувала для Тебе чайну церемонію.
Чи щось подібне до того.
Розмалювала синіми квітами
вазу з тонкої порцеляни.
Теж для Тебе.
Почала цитувати Дао і Конфуція.
...

Мина так швидко осінь
і днів осінніх жаль...
О, брамо Флоріанська,
візьми мою печаль...
Хто раз пройшов крізь тебе –
воістину воскрес.
Ах, Флоріанська брамо,
драбино до небес!
У грудях – дзвін вавельський.
У Сукєнніцах – крам.
І споглядає з...

        

                       Як у фільмі смішнім
                        з Валентіно –
                        в килимках й подушках
                        кічувата оаза альтанки
                        серед пальм у пісках.
                 ...

Стара аноректичка, конаюча зима...
Тепер кінця свого вона вже не боїться.
Як терпко, спрагло бачиться пора,
коли сніг вибляклий весною освятиться.

Ключ журавлиний срібним камертоном
розбудить серце перелатане моє.
Розталих криг цілющим передзв...

Перед другою світовою
поховала сина
Відтоді мешкала у Перемишлі
на Смольки
Елегантна і педантична
хоч вже трохи забудькувата
щодня кормила
на балконі голубів
й вирощувала на їх лайні
мушкательки-гіганти
На все несправжнє –
маргарин
ячмі...

La boudeuse
(Картина А. Ватто, 1718 р.)
              "Без жалю за минулим
              і тривоги про майбутнє
              ми весело йшли квітучим лугом,
              під яким ховалась прірва..."
                                Граф де Сегюр,
...

Відкинутий громадою дивак,
самітник у свої
неповні віку чверть,
у вічнім пошуку
загубленої правди...
Барух чи Бенедикт –
чи бачить хто різницю?
Чи бачив хто і чув,
як роздирався-верещав кагал:
“Відступник! Єретик!
Проклятий д’Еспіноза!”
Й ...