постіль
у жовтій
пустелі
з тілесним
небесним
тлом
море
хлюпоче
на стелі
хоче
у скелі
човном
вітер
не ранить
парус
ранок
танцюючий
сніг
із слів
мила
як тобі
спалось
в жовтій
пустелі
снів
Ти з'їла мої мрії, запивши їх думками
і загорнулася у ковдру, наче в кокон -
метелик нічних мрій моїх.
Ти хочеш жити не життям, а снами,
ховати під подушку всі страхи свої.
А серце сповнив осад нікотину
і з дня на д...
Долоню під подушку –
Запам’ятати
Всі доленосні дужки,
Немов цитати
Твоїх колишніх мандрів,
Шляхи майбутні
Завчити, наче мантру…
А як забути,
Що це – прощальний потиск,
Благу валізу,
Вагонних вікон полиск,
Печаль безслізну?
...
Все нижче й нижче
нахиляються
до тебе зорі й Місяць -
а ти, Панно замріяна,
матеріє іще незаймана,
ще спиш невинним сном.
І в сні твому лелійному
тече ріка під кригою,
але прийде весна відлигою -
звільнить твою печаль.
І ось уже під одягом
гаря...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design