Усі ми знали небезпеку,
Ми чули її запах  й смак
Й записували в фонотеку
Її всі звуки й стилі.
Ми бігли через хащ тунелі
Губились в терену вінках —
Червоний колір з акварелі
У ранах залишили.

Тікали ми у неосяжність,
Лишаючи свій страх в слід...

Переповнилось по вінця
Все що було
І минуло…
Виливалося додолу
Як по столу
Так по долі.

Промінь усмішки як сонце
Виграває
І співає…
Хоч і темна ніч холодна
У віконце
Заглядає.

Ти мовчиш та очі кажуть
Так багато -
Годі сльози!
Все що б...

......

......

Загубитись в снігах, не вернутись в минуле ніколи,
Заморозити душу в саду ялинковім, і навіть
Понадіятись, що на мисливських оленячих ловах
Хтось стривоже тебе і повторно ще жити заставить.

Зупинити свій пульс і у хвойному стилому лісі
Перебратись ...

......

......

Я промив очі
Протер скла окулярів
Відчинив широко вікна своєї хати
Видиме і невидиме почав читати
І не шукав чарів
В словах пророчіх

Бачу минуле
В кольорах чорно - білих
Воно нагадує мені любов до свого
Різноманітні види Єдиного Бога
Його вели...

......

......