Вже вкотре не приходить мить весни,
Не вперше з пересердя краєм душу,
Де пагони, цвіт дерева, бруньки?
Лиш сажотруси гривень трусять грушу.
Враз поділить не в силах цей лупіж,
Їх сварку чути голосно за межі,
У руки “чисті” заповза свербіж
І павутин...

Розтопилися дроти замерзлих колись телефонів
Розтеклись по асфальті поломані криги слів...
Під дощем залишилася лавка на далекім пероні
І розгорнута книга – тлумачником денних снів...
На сторінці відкрита де все вже здійснилось.
Решта - злиті чорнило...

Цей вітер доторкнувся легко до чола
І так нестримно захотілося додому...
Туманом долу перекроєна імла
Що непомітно надбавила оскому.
Я зупинилась... Близькість цих воріт
Мене заполонила, мов відсутність руху
Накресленого та небаченого наперід.
Здав...

життя то є вибір
кохання біль жиитя
Кожного нового дня ідемо в нікуди
роботи ілюзій існування
дорога в нікуди
пусто...

Шкода, я не ділилась цим з тобою:
Сідало сонце за Михайлівський собор,
І скрипки захлиналися від болю...
Тремтіли звуки... в них губився хор.

Там все сплелося - пристрасть, щастя, відчай...
Шкода. Але ділитись більше нічим.
...

Як вистигне сонце,
Як вичахне місяць,
Як згасне остання зоря,
Як в небо шубовсне
Відточене вістря
З тугої руки дикаря,

Як море повстане
І валом дев'ятим
Накриє твердий суходіл,
Як морок настане,
І монстри горбаті
Пірнатимуть в брудній воді,...

В душі багаття, в серці тлінна іскра -
Закуток теплий маю від морозу.
Ступаю по засніженій дорозі,
Ховаю у кишені вітер,
Що знає, як співа трембіта.

Легке "як справи?" навіть не спитає
Той сторозхристаний невіглас вітер.
Дай заспівати, закричати...

Вибачте, попереду був той самий текст, помилка.

Багато ми з тобою вже не встигли.
І як же мало часу для розваг.
І не для нас вже яблука не стиглі
Грайливо струменяться у садах.

І знову на світанку день новий готує
Нам каменю не тесаного клич,
Б...

Багато ми з тобою вже не встигли.
І як же мало часу для розваг.
І не для нас вже яблука не стиглі
Грайливо струменяться у садах.

І знову на світанку день новий готує
Нам каменю не тесаного клич,
Бо браття ми і поруч ми крокуєм
Пліч- опліч в черед...

і було б напевно
трохи би ліпше
подушка гріє
без неї все нижче
без неї не хочу
дивитися в небо
без неї не хочу
літати все вище
солодка порада
мабуть я не чую
і як ніжна зрада
чомусь всі бунтують
накритись би зовсім
а ше б з головою
заснути б...