Оголений костьол
Падає ниць на коліна
Перед богом реставрації.
Асфальтова шкіра доріг
Дрижить перед
Новим випробуванням вибоїн.
Виколупані очі вивісок
Дивляться співчутливо
Розтрощеними окулярами
В спину тих,
Хто завше каже:
«Нащо воно тут...
плин думок...
мов безкраї гаї...
виразною тишею із запахом хмелю
зносить волі останні змагання внівець...
наче гідри...
підступні химери,
схожі більше на зміїв з небесного кольору
лахами... на зовсім земних кістяках
На Петржіні в старій Празі
День затримався на мить,
Глянув зверху – місто стихло
Й сонцем з неба відкотивсь...
У закляттях пелюсткових
З вишнями вінчалися хрущі –
Вечір з ніччю цілувались
В бризках місячної мли.
І в ро...
не загартований картузний дикий протяг
гуляє по кишенях і зшиває діри
небесна майже металічна постіль
публічно обіймає злосний піпл
і на порозі на паласі слово «welcom»
через поріг перетікає в польське «walka»
*___*
ми розміняли симетричні добрі ді...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design