f
...

Дорога - в радість
Минає жалість
до себе. Йду.

Широким кроком,
Забувши втому -
до тебе йду.
...

Він чару – вузьку і високу –
Обіруч узяв і медовим
Цілунком з устами з’єднав.
Та й спрагу мав сильну достоту:
Забувши, що келих бездонний,
Пив довго за когось до дна.
...

Побачити сьогодні своє майбутнє
і померти вчора...
Холодна вода, сліди сліз і
банальних першопочатків на піску, -
твоє ім'я.
- Будеш?
...

Якось я таки наздогнав Марічку. Тобто, що я кажу?! Хіба наздогнав? То Юрко прислав мені повідомлення, де вона нарешті зупинилася. Я знав, що таке з нею іноді трапляється, бо то природно: не можна ж весь час носитися без упину! Так от я й кажу: помітив її,...

18.04.2006 23:55
Важко, мабуть, бути Ангелом... Моїм ангелом. Темно-синім чи ніжно-блакитним, коричнево-зеленим чи яскраво-жовтим, може, іноді фіолетовим, а може, як вся веселка. Може бути і сірим, і молочно-кремовим. Та ніколи не буває ні білим, ні чор...

Я пам”ятаю, як ти стояв посеред коридору і прощався помахом руки. Ти вже тоді був незрячий, але ще навмисне показував мені, що добре бачиш... Ти кивав мені рукою і дивився в бік вікна, де я колись любила стояти і спостерігати  ту осінь, котра нас чомусь р...

                                
Сашко  Колесник  завжди був   чудний. І  схоже  його   самого  це   не  турбувало. Інша  справа  - батьки. Надія  Михайлівна   іноді  тяжко  зітхала (мовляв,  коли ж  син  стане  дорослим!),  але  зробити нічого  не  мо...

Я піду до річеньки
Стрічати зірочки,
Зазирать як падають,
Ловити їх жменями.
(Олег Скрипка)

Милий, коханий, єдиний! Ах! Як приємно пускати цей танок слів, водити хороводи: чудесний мій, золото моє, моя любов! Ти – сенс мого життя!
Яке щастя, щ...

Латаття долоні на склі
Змокрілім.
Поволі пливе, наче пліт,
Покрівля.

Вдивляюся глибше у день
Бездонний:
Від мене Він квапно іде,
Мов тоне.
...