Нинішня весна була для Яна, спудея Могелянського колегіуму, самою найтяжчою.
Навчаючись, він уже три роки перебував у Києві, після того як покинув львівську
єврейську школу, але чомусь саме зараз його охопила якась невідома ...
Він просто стояв на березі і дивився на море. Синє і безкрайнє, яке колись давно поманило його своєю неймовірною чарівністю і свободою, нині було багряним. На фоні такого ж вільного і неймовірно чарівного неба палали вогняні осередки. Вони породжували трі...
Львів
Весна 1657 року у Львові була холодною. Ночі ще нагадували про минувшу зиму
нещадними дощами та вітром. Не кожної ночі можна було побачити зорі на небі.
Жителі, що пережили важкі ост...
Море штормить в океані, шторм на серці моєму,
ніжно тобі я скажу, що серце не камінь.
Любов про утіху співає, щастя наповнилось сліз.
Тебе без розлуки побачить не можна.
Ти без терпких обіймів моїх, не підеш в далекій похід!
...
Після цього Страшного народного суду, Левко провів у лікарні більше півроку, доки з його обличчя не зняли пов’язки. Він навіть боявся побачити його у дзеркало. Уявляв обпечену шкіру на обличчі і хотілося плакати… Плакати, як у дитинстві. Покликати маті...
Йшов 1984 рік і Левко уже восьмий рік трудився у поті чола, таємно агітуючи населення Києва на відчайдушний крок - повстати за волю, повстати за свободу. Багато членів Української Гельсінської групи і подумати не могли, що Левко відійшов від їхньої ідео...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 1293; 
рецензій - 0.
