Їдемо до Ливарного заводу. Це на іншому кінці Оклунківа, але Оклунків – місто невелике, скоро вже на місці. Дід маскує машину у кущах і ми йдемо шукати той стовп. Це виявляється справою непростою, бо територія навколо заводу геть заросла чагарниками і дер...

Я в той день відпросилася з роботи, щоб сходити до подруги помитися. Спитаєте, що це за дивна дружба така? А я відповім, що дивне місто цей Оклунків. Серед літа, у саму спеку, коли краще приймати душ по кілька разів на день, вимикають гарячу воду, проводя...

На обід я вийшла зустрітися з подругою, тою самою, що ніяк не могла обрати одного з двох справжніх чоловіків, що їй зустрілися. Подруга скаржилася на тупу чоловічу психологію, яка не допускає любов утрьох, що могло б все вирішити. Спитала про букети, вони...

Йдемо, Карлсон шкандибає. Галявина закінчується, починається порослий лісом схил пагорбу. Стежка зникає, потроху деремося вгору серед дерев. Спів все ближче. І до співу починають додаватися якісь дивні звуки. Спочатку не звертаю на них уваги, а потім диву...

Стояла спека вже кілька днів. Офіс наш геть прогрівся і десь по обіді перетворювався на пекло, від якого ніде не сховаєшся. Я казала хлопцям про кондиціонер, але вони жидили гроші.
- Який кондьор, коли клієнтів вже тиждень немає! – казав мені Карлсон, в...

За два дні я успішно завершила прибирання у офісі і домоглася купівлі електрочайника та мікрохвильової печі, щоб можна було щось приготувати на обід, бо ж закладів громадського харчування поруч не було. Так поступово офіс перетворився на більш-менш придат...

Ти навколішки вткнувся в мої коліна і розтанула я у тобі. Так спливає молочна солодка піна, так затягують руки в журбі. Ти вплітався у юну мою орхідею і запліднений стогін виятрював з трав. Я розчахнута сонцем, тобою, нею, мов розчинений цукор стікаю з уя...

Я прокинулася десь о десятій. Тобто я радо б поспала ще кілька годин, бо сон для дівчат корисний, але сусід зверху почав робити ремонт. Точніше почав він його вже давно, а все ніяк не міг закінчити, час від часу радуючи жителів прикордонних квартир музико...

Думаю не треба пояснювати, як я стала безробітною. Криза буяла вже майже рік, компанія, в якій я працювала, була місцевим філіалом і з Києва прийшла вказівка звільнити десять відсотків персоналу. У фірмі працювало майже півсотні людей, то криза вимагала п...

Вона була індивідуалісткою. Але вважалася в нашому місті «Сильною особистістю». У неї був свій шлях.
Вона пішла іншим.
– Облиште мене, – відповідала вона залицяльникам, – у спокої.
Але спокою не було. Ні вдень, ні вночі. Ні взимку, ні літом.
Мар...