Зачини історій -  телефонні довідники, Подзвонити у безвість, помилитися номером. І зменшиться в тобі на одну когось непотрібність, для тебе у світі стане менше одним незнайомим голосом.
     Лякає тиша на іншому боці зв’язку, та можна її засипати я...

Что я буду делать в свободный день:
Я приходжу додому, відкриваю хрестовидним ключем, який висить у мене на шиї двері до потаємної кімнати. Там заводжу дифолтолабораційну машину і починаю мандрувати пластами буття. Я долаю їх потрапляючи у різні місця. Т...

Стомлену, засмучену підхопив людський потік, затягнув до автобуса.  Як їхала, куди – все неважливо, все затьмарили думки. Думки про що? Про все і про нічого одночасно. Думки про побут, який її зовсім не влаштовував, про кохання,яке було для неї не зовсім ...

- Пап, лисина так блестить, чи її протирати треба?
- Протирати.
- А чого?
- Ти мене дратуєш спеціально?
- Не спеціально.
- Тоді навіщо питаєш дурню?
- Просто так.
- Просто так розвернувся і пішов в кімнату!
- А на вечерю буде шо?
- Марципани в шо...

***

...

     У Квітні сни завжди кольорові. Інтернет каже, то признак шизофренії. Тільки шизофренікам сняться кольорові сни. Але зі мною все нормально, бо знаєш, я не пам’ятаю тих снів. Зранку я прокидаюся чистою-пречистою. Такою, наче, позаду нема життя. А потім...

Матюкливий гномік – це вам не жвачний король. І не конфєтний. Це сила!

Треба опівночі взяти дзеркало, запалити свічку і пильно не моргаючи вдивлятися в дзеркало. Сміятися не можна. Треба казати Матний гномік появись. Матний гномік появись (три раза!). ...

***...

- Це кінець? – запитала вона.
- Так. – відповів він.
Перша мить була приголомшливою.
„Так” – постріл із пістолета майже в притул. Боляче, але швидко.
Розум аналізував, а вона вже вирішила.
- Гаразд. – спокійно з гордістю мовила вона. – Прощавай.
І ...

16 років. Золотий вік. Прекрасний вік. Жахливий вік. Незрозумілий вік. Час пізнання й розчарування. Час коли ми переглядаємо свої погляди на життя. Час коли ми розуміємо, що не все так чудово в житті, як здавалося раніше. Час коли ми розуміємо, що тато й ...