Чудового зимового ранку один чоловік у чорній куртці і поношених черевиках вирішив прогулятися до озера, щоб на самоті почитати поезії, які невідомо як опинилися в його кишені. Автор був невідомий, але в його віршах було щось неймовірно привабливе.
Сніг...
Ех, молодість! Пора пригод і безглуздих смертей. Це час, коли ти віриш у свою всесильність і нездоланність. І я був молодим, і мені здавалося, що житиму я вічно. На такі думки мене надихало те, що в жодному бою мене ніхто не зміг навіть подряпати. Отакий ...
Я народилася тоді, коли вони сказали СЛОВО. Я ожила тоді, коли мого тіла торкнулася ЙОГО рука…
Я народився в шістдесят шостому і жив безтурботно, поки в моєму житті не з’явилась вона…
Місце, де я існувала було заповнене схожими на мене. Тільки я була пе...
Він черговий раз подивився їй в очі і знову почудувався з того, що продовжує говорити з нею, хоча варта було б тікати. Вона була маленькою людиною, але говорила про серйозні речі і лякала його та він не міг відвести погляду від неї. Що його привело сюди? ...
Чорні хмари нависли над водою. Вода бурхливо била в стіни гранітної скелі, а він стояв на краю урвища і дивися далеко вперед. Там була відповідь, на запитання які він ще не задав. Вітер підганяв його у спину, а він впирався ногами у край урвища і нажахани...
Сонце опустилося до самого краю неба, забарвлюючи хмари червоним сяйвом. Останні промені пройшли крізь простір і торкнулися його спокійного обличчя. Він сидів у дзвіниці свого чорного готичного будинку і спокійно спостерігав як день агонізує, не бажаючи в...
Минуло вже півроку, як ми розійшлися. Вона була мною кохана, але взаємності я так і не зміг від неї добитися. Хоч ми часто були разом та все ж я завжди почувався самотньо і розумів, що вона мене використовує. Не розумів тільки, що в мені корисного. Було д...
Він їхав додому. Його повністю поглинула думка про неї. Все неслося перед очима, а він думав про неї. Вже давно усе втратило сенс, окрім її імені. Боже, як він її любить. Ніхто не знав, коли він приїде, а він і не казав. Він тільки знав, що вона завжди че...
Колись мені здавалося, що люди ходять у мене над головою. Пізніше я зрозумів, що це я підвішений до стелі і дивлюся на маківки людей унизу. Усе, що мене оточувало я назвав би театром. Та я не був певен. Я висів на стелі догори ногами. Я вільно рухався і н...
Коли світ був іще не дуже старим, десь між лісом і горами лежало їхнє село. Вони відгородили себе від лісу кам’яною стіною. Мабуть це було потрібно, щоб захиститися від вовків, чи ще якоїсь біди. Хати в селі стояли колами, а в центрі був майдан, де зараз ...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design