Сон прийшов якось одразу. Щойно я заплющив очі, тілом розійшовся млосний спокій. Я бачив ґанок нашого будинку. Давно не метений, запорошений прілим листям. На ньому стояла дівчинка шести-семи років. У зім’ятій льняній сукні, із очима незвичного бірюзового... |