

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	806
Творів:	12225
Рецензій:	18813

Наша кнопка

Код:

Коментарі на критику

Маненьке зауваження

(Коментар на критику: Зміна культурних парадигм: міф чи реальність (ч.1), автор: Віталій Кривоніс)

Пригадується, на курсі про постмодерн (завершення циклу вивчення історії укр.літ.) наш викладач тримався думки про те, що в Україні постмодерну не існує. Принаймні жодного із тих, кого ми звикли автоматично вносити до переліку "метри укр.постмодерну", перемивши кісточки та розібравши по камінчику, назвати постмодерністом таки не матимемо права.
Скажімо, Андрухович. Скажіть, будь ласка, в яких його текстах ви подибували ту рису, яку вважають однієї із рис постмодерну, (в т.ч. наведену у вашій статті) - "відсутність відчуття самоцінності, співпричетності"? Згадаймо його романи: невже автор самоліквідувався, відсторонився від Свята Воскресаючого Духу, чи, може, він байдуже дивиться на агонію імперії, а чи ж йому байдуже питання "україна та європа"?
Словом, деталізованої перевірки на постмодерність Андрухович не проходить. Це необароко.
Та й, чесно кажучи, теоретизування з приводу минулого і сьогодення літератури у глобальному сенсі схожі на поле конюшини. Дивишся назад - смарагдово-зелене, один суцільний ясна колір, все зрозуміло та логічно, єдино правильно. А поглянеш під ноги - якесь незбагненне переплетення бурих стебел, зелених листків, плям і клякс, різних форм та змістів. Наквецяно такого - що не розбереш, де правда, а де брехня. Це тому, що дивимося ми зараз під ноги. Щоб оцінити теперішню епоху в літературі, потрібне майбутнє. хтозна, може, вже почався новий виток. Просто ми цього не помічаємо. Та й не забувайте про неймовірну нерівномірність переходів від однієї епохи до іншої в літературах різних народів. От де в Укрліт Ренесанс? Трошки його, дрібка, майже мізерія. А от Бароко роздуте у порівнянні з, скажімо так, середньоєвропейськими мірками. Не буду починати розводитися про модернізм - багато вже списів зламано...
Як на мене, вихід лише один - писати. Тобто поетам поезію, прозаїкам прозу, а критикам - опуси про перше і друге. І, може, в місиві першого, другого і третього оформиться цілісність певного кольору. Тоді й стане зрозумііло - що то було.

	Додати свій відгук на коментар

Згенеровано за 0.0156538486481 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design