Текст видалено автором твору...

Сумніви налипали
на сіре скло обличчя.
Чорне тобі не личить
і не хватило балів.
Різний фінал у п’єси,
де режисер-астматик.
Треба потребу мати,
як аж до смерті б’єшся.
І надкусивши хліба,
ніби вбивати голод,
хай замерзає голе
місто Бориса й Гліб...

Не біда, що знаєш, те, чого не треба,
і не кажеш більше, аніж маєш слів.
Доторкнулись пальці – струм по тілу й трепет.
Сіпонулось небо під гарчання злі.
Не чекаєш, вірю, пострілів у спину,
спинишся, як миша, зиркнеш і чкурнеш.
Щоб із цього бруду вий...

Все було погано, як зазвичай. Сумно, самотньо, невідворотно. Як у тих сумних віршах та піснях, що дотепер величезну купу наскладали, такі ж як і я сам, розчаровані життям особини: вона пішла, не хочу жити, усе навколо почорніло, сиджу собі у барі, заливаю...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Світ дійсно збожеволів... Наче крім футболу нічого не відбувалося. Ніби у десь темних підвалах колишні кумири нації не злягалися з тими, кого раніше називали бандюками, щоб зачати смугастого помаранчево-блакитного виблядка з чудернацькою назвою „широка ко...

Сонце цього вечора було незвичайне. Ну так, незвичайне. Цього вечора все навколо здавалось незвичайним. Сергій стрімко линув вулицею. Назустріч незвичайним променям. Він ні про що не думав. Він взагалі ні про що не думав. Точніше, не вербалізував думок. М...

Текст видалено автором твору...