|
// Проза
// ПІСЬМО |
Моє тобІ драстє, Зелений Песе, (Псе, Песу)! Чуєш базар? НІ? То слухай! Тут повезло, чи то пак пощастило одхватить трохи грошей. ТобІ, конєшно, це до хвонаря, а от я Думаю, куди притулить, шоб у тєму. Ну дак, прикинь, то того кусочка одразу з лапами… Мать... |
Статистика твору:
слів - 1859;
рецензій - 7.
|
Читати
далі... |
© Пес,
20-07-2006
|
|
|