я таки відшукаю той кухоль
з якого щоденно п‘єш воду,
затаївшись на денці ящіркою…
Ти
питимеш
питимеш
питимеш
аж поки
торкнешся
вустами
тієї
що буде
на споді
води…
Губить дощ свої сльози сліпо
у Тартар оркестрової ями.
Причаїлася смерть у мушлі,
мов підступний і ніжний суфлер...
Ах, Мімі, трояндо несправжня,
мій блідий, паперовий квіте,
рук твоїх і рамен тендітних
не прикрасить весільний флер
Доброго дня всім ГАКівцям. Напвне, всі знають яка важлива подія
сталась вчора в суботу 16 вересня 2006 року. Відбулась презентація
альманаху гоголівської академії 'digital РОМАНТИЗМ'!!!
З цього приводу хотілося б створити інтерактивний звіт. Я напишу...
Коли вони кохалися завжди йшов дощ... хоча можливо то просто була осінь і дощі падали надто часто... вікна завжди були прочиненими, тому інколи разом з холодним вітром досередини потрапляли краплі дощу... на постелі був теплий вовняний ліжник, що приємно ...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design