(таємничій пражанці)

Чому завжди так мало часу?
Чому хвилини, як вода?
Кронос спішить, знімає маску,
А там - жорстока пустота.

В цій дикій-дикій круговерті,
В якій змагатись сил нема,
Зустрів тебе і зупинився...
І зникла в мить моя пітьма.

...

Я маю що йому сказати,
Зібрати всю свою сміливість,
Незнаю що я буду мати
Випадок чи лише можливість?

Але розмова має бути,
Мені потрібні зміни,
Я хочу знати,чи майбутнє
Є у нас?Скажи мені,єдиний!...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

немає...

Упало небо грозою ненависті
На місто, полаюче людським вулканом.
Немов би весна від квітневої радості
Стала раптово незвично сумная,
Вкриваючи світло ліхтарних шосе
Іще полоненого небом міста,
Ще сонних машин і трамвайних релє,
І вулиць незліченнод...

Листи писав в епістолярі,
Конверти змочував і слав.
Проходив школу семінарій
Один безбожний патурнак.

Отак сидить. Запам′ятались
Слова духовного отця:
„Як брат ззіхне на тебе, брате,
То дух ввійде у ті серця.”

Молитву спив як чай чи каву...

Давно я не ходив по вуляцях країни,
Давно не м′яв роси холодний піт.
І лазуровим солов′їним співом
Давно вже я природу не любив.

У жовтизні холодній підвіконня
Немає місця жебраковим снам.
А я живу весняно-тихим дзвоном
Покинутих наві...

Ілюзії з точки зору ілюзій.
(Роздуми щодо Книги спасіння. Олег Сірий.)

1. Цілком слушна теза – про страждання людини. Хоча ми не єдині приречені на те. Невже існують істоти без, хоча б і найменших, страждань? І головне: чи повинна людина страждати? Ві...

Хоч і не знаю – не стало легше, звикав, як інші.
А тіні мали кохання ліпше, а я – лиш тінню
ходив по осінь, та збились ноги, бо знову піший.
Аж жовто в серці – занадто довго здавався винним.
Давився дивом, дивився криво, упав у тіло,
неначе правда, щ...