І знов шляхи... Шляхи, що розходяться
і сходяться як ріки.
Із цих незчисленних перетинів доріг
намагається вирватись
заблукале повернення додому:
кидаюсь у зниклі літні вакації дитинства
та кидаюсь у сумне та дощове місто,
що так поволі прокидаєтьс...
Розливались, мов безкрає море,
Ріки в семиструнну вертикаль -
Розквітали ніжно вічні сльози
Пролісками у лугах.
В мед-заграву весняного ранку
Арки простягався стан
Й непомітно барву - час горизонталі
В лазуровім смутку вицвітав.
Сумно мохом зарост...
Там – в тихім краї,
Де у гущі лісовій джерела
Беруть свій початок,
Де в замріяних озерах
Дзеркалиться бездонне небо;
В краї, де ріки розтікаються:
Одні – в Балтійське,
Другі – до Чорного,
Де потім у бурхливій течії,
Обгортаючи старезний континент...
1
- Що ж, нехай буде цей.
- Чому власне цей?
- Сама не знаю...
- Ви тільки добре подумайте. Знаєте, як воно, коли раптом надумаєте віддавати. У нього ж серце є.
- І у мене, здається, є. Поболює часом... То скільки ж йому?
- Півтора, може, два... Мол...
От часи настали. Таке робиться. Усілякі там катастрофи, нові хвороби, катаклізми.
-Федька, мовчи. Про клізми іншим разом. Краще спи. Один хрєн нічого не розумієш, тільки беньками витріщаєшся та цигарки стріляєш.
Да, перебив поганець… Ага, отож,… да.. ...
Замовкли друзі
Не зрозуміли
Казкових надій
Не прийняли
Двозначних правд
Писаних хвилями дня
День триває
А правди розходяться
А то знова разом
Опльовуються
Потім лижуть слину
Світ бачить це
Як та мати дивлячись на своїх синів
Що то грають ...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design