На сьогоднішнє число зареєстровано 17 учасників разом зі мною.

...

Бачив небесні полотна -
сині та голубі,
Вишиті без позолоти
Сонця. І без голубів.

Кольору ночі і сутінок
Темних. Та й напівімли.
З барвами призабутими
Спокою і ковили.

Виткані з дня осіннього
З відтінком вітру в стежках
І короваю весільного...

я вдивляюсь у Київ і слухаю бронзову постать,
відчуваю по тілу напругу і струму потік
кінь завмер на віки і в копитах не чується поступ
лиш стремена блукають в далеких світанках доріг

вчора дощик- школяр обливав тут під душем Богдана
а сьогодні ві...

Три трупи риб у баняку з водою,
Шершаві спини зимні і масні…
Не бий словами, бо розбудиш Трою,
Або того, хто вчора був в мені.
Списом докорів розриваєш тишу,
Тупим мовчанням скреслиш білі дні…
Не йди у ніч, бо налякаєш Мишу,
Або того, хто плакав у ...

Цей безконечний, наче дощ осінній,
Цей недоречний, наче голка в сіні,
Тягучий біль.
Все, що було, на скалки розіб’ється,
А що не було – криком надірветься
Ста тисяч породіль.

І чоловік з далекої дороги
В моїх сльозах омиє босі ноги
В священну ми...

руді цурупалки
депресії моєї
як крихкий таріль
у посудній лавці
ламаються об
мерзле твоє серце
й дурних думок
атаки відбивають
чому так довго
я іще тримаюсь
і не бажаю
здатися в коханні
тому що вірю
я ще не облозі
і ще засвітить
сонячний ...

Перед очима Неба сповідаюсь -
Несу Йому непрощені гріхи,
Як дощ із хмар проллється, сподіваюсь,
Його прощення на мої шляхи.

Прости мені, що не умів мовчати,
Коли душив болючий правди спазм,
І що мовчав, коли я мав кричати,
Приймаючи за істину ма...

А я досі живу, хоч життя розсмішило до смерті.
Постирало сліди, і дивуєшся часом собі –
наче й досить сезонів, пасатів, дощів, коловерті,
аби зціпило зуби, аби у дві дірки сопів.
Понаїхали, кажуть, а інші – таки повтікали.
Тільки десь непомітний лиша...

Текст видалено автором твору...

......