Потім він знову заколотив себе по лобі, приговорюючи: „Або тут нікого немає, або не бажають відповідати”.
Дені Дідро, „Племінник Рамо”

Спасибі моєму татуні за його сперму і мамуні за те, що прийняла її до себе в гості. А ще дуже дякую за туалетний пап...

Всі люди - свині, але не всі свині - люди......

де св. себастіан
обростаючи цільно
стрілами з пір’я
окриляється
до відльоту
у спасіння високе

там лучник з примруженим оком
непровидіння
грає на лютні тятиви
sanctus
sanctus
sanctus


З циклу “Грипс” /1979/
...

З вод, що розступилися,
безвладні,
викинута на берег
задихана риба
стримує, роздимає
рожеві зябра,
вбиває в нас цвях
срібного ока.

Вбиймо її
мовчазним ножем.

Аби нас не будила
на березі ночі
своїм виттям.


З циклу “Піктограми” /1962/
...

«Вибрик долі. Або як ми самі ламаємо свої життя»

То був квітень 2006 року
Шукаю ключі. Господи, куди ж вони поділися. Знаю що нікого немає. Блін. О, знайшла. Відчиняю. Голоси. Не роззуваюсь. Йду в спальню. Банальна сцена. Двоє. Втомлені, приємо втомле...

Місяць
одиноким пілігримом
кружляє серед невидимих хвиль
нічного припливу –
це осіннє шаленство,
відірване від землі,
летить увись зривати квіти
із зоряних лук.
І промінь,
встромлений y серце,
прикує погляд
до ожилих хмар статУй.
За...

Напередодні впасти у крамолу,
серед речей, що дихають, як хворі,
де тільки тінь затисне напівголу
твій голос, наче зрубаний під корінь.

Незрозуміло – хто пірнув у грудень,
не ставиш ком, бо коматозний час
чіпляє собі істину на груди,
мов ордена і...

Ходіння піше – чиєсь снодійне,
ковта провулок луну поспішно.
Шукати марно – усе відійде,
коли ногою мороку кишнеш.
І кашлянеться в таку годину,
бо не згодились од часу ліки.
А поза часом – загородили.
Грубезні стіни, рябі, безликі.

Лікарня поряд...

Привіт! Мені трошки холодно без тебе. Хоча з тобою я, по суті, ніколи й не був. А це говорить про те, що цілком можливе тепло, яке я мав би від тебе отримати, виявляється просто:
1. Вигаданим.
2. Вимріяним.
3. Таким бажаним.
Такими є перші ознаки твог...

(як я писав оповідання про гоголівщину, свиней і не лише свиней та яке свинство з того вийшло)

* * *

син чоловічий
лиш звично
ховає небо в очі
але знає, що вдруге
все одно вже не воскресне


* * *

і гадає собі наступним чином:
«…так, ну д...