Її душа пішла на Небо...
Мій біль розлився за межу...
Тоді в Тобі була потреба
І Ти прийшов:  "Допоможу!"
Святенні очі пломеніли
І заясніло сяйво крил!
Ти дарував Небесні сили,
Мій Ангел любий, Неба син...
Ти оселився у господі,
З Тобою зустр...

......

В вікно гляну -
Там вже ранок
Сонце висить над горами
Подивлюся
Помолюся
Словом, нАвченим батьками.

Віддам шану
Другу Сяну
Що пливе вже стільки рОків!
Лише "Вісла"
В моїх мислях
Та всі наслідки жорстокі...

Там в Карпатах
Зараз свята
Хрін...

Романтика моя, де ти?
Викрав тебе хто?
Де спекотливе літо?
Так обридло пальто.
Романтика моя, з ким ти?
Розбестив тебе хто?
Що є життя – кіноплівка
Чи спіралі виток?
Посмішка, сяйво, щирість –
Чи дійсно усе було?
Холодно, аж під шкіру.
Гей, віт...

Текст видалено автором твору...

гра з бісером переросла в війну.
і ти одна це знала. знала!
продовження не було...
і це було видно по твоїх очах.
коли закінчувався кожен сет,
коли кидали карти, коли тасували,
і коли він прийшов…

коли зробили з шепоту ланцюг
і били ним ...

чим би я міг допомогти душі твоїй
лишитися в мені?
можливо, радості нагребти їй жмені?
і моїй таких же хлібців дати?
віддати всі, щоб і не залишилось
і щоб не зачерствіли...
мабуть, останні... та й діряві вже кишені...

віддам, не жаль нітр...

от і північ
не встигла
стиглий гарбуз
наїмся солодкої каші
з горя
мабуть не дуже
і поспішала
живу ж бо
в країні байдужості
і кожного дня шепочу
що люблю когось
дуже
а якби мала мужність
то мабуть кричала б
на всіх перехрестях
...

---















...

Кину  погляд в далечiнь,
В люстpо xмаpно-каламутне.
Хай pозкаже пpо майбутнє,
Hагадає незабутнє
Сивочола далечiнь.

Бачу: в обiймаx iмли
Лиxа дикi мастодонти
Топчуть свiтлi гоpизонти.
Hеозоpi гоpизонти
Плачуть в обiймаx iмли.

Гасне ясний небо...