Текст видалено автором твору...

Поезія
це наче магія
буває добра
світла
біла
а буває чорна
Поет нагадує мені дивака
у конусоподібній шапчині
кольору його поезії
який повсякчас нацуплює
завеликі окуляри на носа
а вони
неслухняно з’їжджають
і не дають змоги
нормальн...

- Було се ще в ті часи, коли наша славна Січ Запорізька наганяла жаху на гаспидів магометанських – турків і татар, коли в кожному селі чи хуторі було повно козаків, а наша рідна земелька не належала ніяким чужоземним зайдам, а таки нам, українцям, а не, я...

Не торкайся цих тем і розмов,
наче точок гарячих на тілі -
обмини і пройди все це повз
привидом тихим, ледь зримим...
Не примусити - доторк душі
відчувається й так: безсловесно.
Відпускати любов - мов тоненьки нитки
витягати із зшитого небом.
Роз...

Ти закінчишся скоро

Знову всі пішли,
І я сама.
Втім, яка різниця, -
Я завжди одна.
Твій погляд мене
Лише холодить.
Трава, як жаба, зелена,
І сонце, мов в пеклі, горить.

Ти – останній із перших
І перший з останніх,
Й ти, на жаль, не зупиниш
...

у млина
три крила
з очерету
а четверте
обдерте
з піску
лиш на мить
захрипить
на багнеті
хтось на тім
на чужім
берегу
я піду
попід снігом
із вати
я піду
над водою
як дим
млин продовжує
крила
гойдати
чорна кров
на лиці
наче грим
а...

Прогуркотів трамвай, я йду додому.
Хоча й невпевнений – чи справді я іду?
Наче усі навкруг живуть вже по-новому,
А я один – старим життям живу;

А я один – не дихаю, як треба,
Незграбно гойдаючи зябра на боках;
Й мені одному наче звичне небо
Здаєт...

Зупинись, постій серед вертепу,
Потім знову рвучко побіжи,
Наче ти один лиш серед степу
І густа трава – мов ті ножі.

Ось ти впав, безсилий: твої ноги
Всі порізані, тече багряна кров,
А в очах і смуток і тривога,
Й ненависть! Вставай, мій друже, з...

Цупкі клапті слів скріплюють докупи матерію всього. Це те, що в мені є невід’ємною частиною торби. Наповнена на повному серйозі порожнистим камінням, вона змовчує похмурий день. Учора літо різало вени, брудні калюжі цікавилися розжареними черевиками. Сонц...

Фаетон, ти вже блін задовбав, повертай трохи в бік лошаків
Ти шо не бачиш траву поріділу й мене в своїм жарі безглуздім?
Чи й не їздець твою мать, чи ти в травні всіх ефіопами хтів
Зробити людей-українців? Так того в нас банани здобуті

Завдяки експо...