1.

Цей Будинок завжди навіював мені моторошні відчуття. І хоч там нічого такого не було, звичайний собі житловий будинок в стилі псевдоготики кінця дев'ятнадцятого століття, проте кожного разу, коли я його бачив, у мене повзли по спині мурашки.

Я ні...

Текст видалено автором твору...

Торкнись роздітої землі,
Без міркувань облиш умовне,
Поринь в безмежності душі
Яка ножем стирчить назовні,
А тільки рана не болить...
Давай сльозами віх наповню
Зелено-карої імлИ,
І поділЮ навпІл безодню,
Аби з другОю не ділив.
Я така сама, як і ...

Так спрагло п’є ніч п’янке сяйво зірок. Не спиться. Думається. Забагато думається. Примарний, облудний сон - прийди. Прийми  в свої обійми. Обігрій, заспокой, зацілуй. Зашепочи  колискову, закутай пухнастою ковдрою солодких сновидінь і мар.
У ночі сині ...

Ламає  мозок іронічно
лукавий відблиск -  то луна.
Що ж  знову зробимо цинічно,
Хай не вибаглива ціна.

Звелись докупи всі марноти
(то буде файна пишнота),
навік поховані чесноти
і сива - сива  самота.

В стакані чорному від крові
змішай  з...

І не знаходить місця
душа неприкаянна.
Говорить тільки з вітром
і б’ється океаном…

У небі зорі падати
почнуть. О третій ночі.
Про них уже накладами
газетними торочать.

Ходім ловити зорі!
Ти втомлений?
Пробач…
А серденько,
о третій –
не п...

А скільки тієї людини?
Жменька пекучого духу?
Дрібка живого тіла?
Погляд – палючий зір?
А скільки ота людина
Злота-багатства вхопила?
Чи просто – любила квіти
і дихання рідних гір?
***
Десь там Господь Всевишній
змотує у сувої
стежку в квітучих...

сумні кальмарики в пакетику поснули
їм сняться водоспади і озера
моря і океани. але мури
кіоску їх ховають а дерева
сумлінно шелестіть як рідне море
чи океан чи звідки ті кальмари?

їх не купили... без них пиво було
вони заснули.....вмилися сльоза...

за спиною веселки
хмари темні та чорні
за спиною веселки
навіть сонця не видно

там ще грози сердиті
там думки непритомні
там так холодно й зимно
хоч на вулиці
літо

...

Текст видалено автором твору...