Собаки бігли за нею від самого підніжжя, лизали її сліди, лащилися. Раптом котрась зупинялася, нашорошивши вуха, і швидко втягувала вологим носом повітря. А потім заспокоювалася і рушала далі. Собаки-чужинці, котрі холодили свої шкури у хвилях ріки, ще зд...
Крок за кроком, біжать собаки і коти:
Я в убранні краснім,
Я в убранні маковім,
Як фламенко, як танго,
як тисячі танців –
проношуся вітром, прокладаюсь стежками,
стук – по – стук , по бруківці мештиком.
Посмішка...
На скільки приємно, легко і світло стає на душі коли тобі посміхнулися, і в цій посмішці нема ні іронії, ні зухвальства...
В цьому і завжди приємному для твоїх очей обличчі яке ти радий бачити постійно за будь яких обставин, не залежно від т...
Сім “я” – це різні образи мене,
Але ніколи не одне – єдине та міцне…
Один я – впевнений та пружний,
Другий – закутий, осоружний.
А третьому потрібна ласка та любов,
Четвертому мені – набридло все давно…
От п’ятого люблю – бо завжди осто...
Якби ж Ви могли зрозуміти, яке Сонечко живе у моєму Серці ! Повірте, якби тільки я змогла його – цілком – подарувати тому, кому так не вистачає світла, тепла, любові…
Зараз я – Сонечко: випромінюю Добро, Красу, Життя. Моє серце співає,...
Шелестить листок, гойдається від подиху вітра. Заглядає у віконечко – там фіалка у блискучому горщику росте.
- Доброго дня, красуне !
А вона повернула свою гарненьку головку на листочкове привітання і тихо відповіла:
- Листочок, добрий день, ти дуже лю...
Смутним i невеселим був для мене кiнець шкiльних вакацiй. Надходила осiнь, а гопники безкарно зграями блукали нашим мiстечком Копебiчез. До речi, цю славну гуцульську назву вони тлумачили як пояснення нашого мiсцевого спiвiснування: перша половина слова о...
Хриплі дитячі голоси, зійшовшись в асонансі, лунають шансоном на все шкільне подвір’я.
Тут частими гостями стали покидьки, які своє відучилися та нічого не вивчили. Наука винесла їх вперед ногами. Їх зуби сточилися об її граніт.
Тонально замасковані м...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 1049; 
рецензій - 2.
