Розрівняної пласкої стеблинки василька ніде не було, то ж мусила закласти поміж сторінок ще одну, довшу й свіжішу, яку запопадливо зірвала ще тоді, разом із першою. З ліжка, лежачи на животі, дивлюся униз. Там усе жиє, ворушиться, посапує. Накотилися знай... |