Текст видалено автором твору...

Пам’ятаєш, їхали метрою
Й хотіли бути котиками
Бо в них усе є й курятина й печінка й шпротики
Бо їх пестять просто так як хороше бути котиком
Бо їм непотрібно кимось бути
Бо ніщо не заважає заснути

Зараз 18:30, які 19:45?\
Ти дивишся здоровим зо...

                                                    
                                                                                            
Птахів було так багато, більш ніж три, навіть чотири великі зграї, усі чорні і заклопотані. Грегові стало ц...

солодкий й розгублено-дивна.
обережно продумуй кроки
і шукай необхідні рухи.
невблаганно, але потрохи
ти наближуєш точку кипіння,
аби я закричала від того
твого вмінння тримати руки.
чи зачасто я прагну тіла ?
чи відмовити буде сила?
в тебе очі ...

не засипай мені голову спамом
бачиш там тліє свідомості спомин
я напівмертва цим довбаним станом
наднормативної кількості стомлень

псам і трамваям і згорбленим спинам

лицям що згіркли від давніх оскомин

я шепочу милий світе прости нам
не зас...

розмірені порції міських і заправочних кав

рідкісне прочумлення в світ що за твоїм порогом стає подорожжю

твоя пішохідська кваліфікація застаріває і вже не може витримати критики

і ти ослабло хитаєшся наче недавній заразний хворий

вдихаючи над...

Текст видалено автором твору...

Осклілий день у спазматичній безнадії.
Стрімкий потік із неминучих фраз.
В зашафнім схові нудяться архіви
архіви з довідок про мене і про вас.
Лункий цілунок
в руку
для годиться
Ваш перелюбник в барсовім манто
з мурином шофером періщать жовте лис...

категорично
бракує
тепла

цей листопад
як замучена
совість

вже
непритомно
по стінці
сповзла
.......

                    На дворі сіра погода. Сіре небо за вікном. Сіре місто. І в мене сірі думки і сірий настрій. Таке відчуття, ніби я скоро стану сірим каменем і мене не відрізнити від сотень каміння в цьому місті. Тільки мої коси жовтогарячим листям всте...