Мій останній осінній трамвай
одиноко помчав в не березовий гай…
              я прошу, постривай!
Ти приїдеш й побачиш – там пусто…
                                           Так пусто…
Хтось насухо витер жовті репліки
                   ...

Ліміт на осінь

Мою осінь вимкнено за недоплату –
   хто поставив лічильник із чорних,
                                              червоних
                                                      днів?
А на стелі сказали:
«Треба землю попрати!»
  ...

Текст видалено автором твору...

Ти вимкнула світло.
Пішла.
         Зникла.
         Сховала –
себе чи мене?
Якнайдалі
у порожньому
           залі.
Мовчки
         сховала
                як звикла.

На підвіконні
         лежали
потріскані крила.

Ти, як завжди,
...

Текст видалено автором твору...

  Ти лежиш на м’якенькому  ліжечку і додивляєшся сон, в якому ти – герой свого часу, рятуєш кохану дівчину. Цілуєш її і … чуєш лагідне слово:
- Вставай!!! – яке на всю горлянку вигукує твій співмешканець. – На пари спізнимось.
Ти, повільно забуваючи рай...

Текст видалено автором твору...

- Глибоко.
А можна я  піддихну трішки подиху,
Трішки піддую у ніздрі любові,
Затамую серце подивом
Спомином долі
Що руки простерла обидві до тебе
І лінії світла змалювала в очах …

- Не треба, замовкни!

- Безмежно безмежних словах.
Мовчки.
А ...

Баба Галя не була ніколи ані лагідною, ані доброю її ніхто ніколи не назвав.
Чоловіка запопала собі твердого і нарваного, але мала свій сектрет, як його тримати коло себе. Старий фронтовий вояка одного разу згріб у свої залізні руки цю маленьку дрібненьк...

Текст видалено автором твору...