Ти не з тих, хто вагається,
ні, ти з тих,
які в позі зів'ялого лотоса,
забувши про сон
і забувши про сміх,
сидять на своїй шальці
й безпорадно стежать за тим,
як хтось методично складає на іншу
всіх своїх друзів,
блокнот, запальничку,
жетон...
Коли сон майже навпіл розірветься
На перонах нічними валізами,
Між вокзалами вітром розвіється,
Буде мчати шляхами залізними,
Я нап'юся із памяті поглядом
І попрошу цю думку розхристану,
Щоб Тебе берегла від неспокою
Обіймаючи постать невисп...
Пережите кимось почуття. Кохання… розлуки… обману. Я занадто тендітна для низькопробних виплавів чужої нікчемності-величності. Я непристосована до світу з його безкінечними депресіями-кострубатими прогресіями-щоденними репресіями, я дір...
Напевно я чогось в цьому житті не розумію…Точніше, не розумію я багато чого. Взяти хоча б клавіатуру: і як моє тицяння пальцями на кнопки трансформується в літери на монітори? І не починайте знов мені пояснювати як воно працює – не розумію і все! Але чому...
Як легко втомлюють пустопорожні фрази...
Вогонь душі від них так швидко гасне...
Зникає.
Гине.
Кристали льоду - наче метастази.
Життя - чуже, далеко не прекрасне...
Суворе.
Тлінне.
Ти відфільтруй для мене все й одразу,
лиш поспіши - повинен встиг...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design