В бетон одягнута байдужість
Міняє вірші на рекламу.
Коли вже нице не подужать,
Дивлюся в небо, що над нами.

Ти наче білий-білий голуб
У потемнілім передгроззі.
Зорій! Щоб не було ніколи
Кінця Поезії і Прозі.

...

Привіт!
Віршами не пишу – на цей раз я репую,
Хай відповіді не діждусь і не почую,
Просто  є настрій
Настрій для мрій,
От і лягають на папір рядки,
На всякий колір і різні смаки

Пробач, за те що я тоді збрехав,
Я не забув, може й хотів, але не з...

де  ми?  з  ким  ми?  ніби
вже  роздали  німби…
ти  святий?    розп’ятий?
вознесись  над  світом
кровію  политим,
вірою  проклятим
й  не  питай  "що  буде?",
бо  не  зна  Іуда,
брат    давно  чекає
на  імення  Каїн,
де  Пілати - дýки
повми...

хочеш я тобі розкажу
звідки ми вийшли
тебе цікавить більше
куди ми йдЕмо –
це вже ліпше
більшість
тривожиться лише
де ми

поет
заковтує тишу
на хвилі між “до” і “після”
чи воду дремну –
чаїться пісня
завваживши невід теми

прозаїк
гойд...

Як прожити життя,
Серце щоб не втомилось.
Як підеш в небуття,
Хоч би, щось залишилось.

Як то хочеться, люди,
Так життя це прожити,
Щоб не тільки свій шлунок
Міг себе вдовільнити.

Щоб не тільки сховати
Своє тіло в наряди.
Розум свій розкуват...

Летять  слова,

Або їх гра,

Як справді є? – не знаю.

Скільки доріг

Очолив  гріх

На землях мого краю?


За роком рік

Вже зрілий вік

Цей гріх несе руїну.

Молю святих,

Щоб зняли гріх

Всім людям в Україні.


А тут весна...

Про те, що "Мурка" є українською народною піснею ми давно здогадувалися. Після останніх політичних подій усі сумніви розвіялися. Шкода, що до наших днів дійшов лише переклад цієї пісні російською мовою.
У зв'язку з інавгурацією нового президента, ми огол...

слів не маю проти зим
рим
в «потім» лине потяг з ним
дим

у віконні кадри - пліз! -
ліс
переплутав карти - віст! -
вліз

в простирадла у вогкі
сніг
як рукопис із віків
ліг

не читається ота
«ять»
коли села і міста
сплять

не читає...

Текст видалено автором твору...

і все здавалося б дуже просто:
температура близько нуля,
нудьга зимова, немов короста,
і під ногами хропе земля...
а він хропе – ледве чутно поряд,
хребет його, наче древо снів,
течуть бажання його крізь пори,
ростуть уявні його сини,
разом із н...