Коні крешуть копитами

Понад кронами голими

(Дощ їх митиме-битиме –

І обновляться кволими).

В шиях жили напнулися,

Острах – в оці вологому.

Під копитами – вулиці,

А над гривами – стогони.

Коні здиблені, шкіряться.

Їм би страх п...

А як потрібно – крапельку тепла,
усмішку сонця, завеснілі очі!
А як потрібно для душі – добра,
бо серце завжди лиш любити хоче.

2
Даруйте радість, квіти і весну
і будьте щедрі на добро і ласку.
Нехай життя розбудиться зі сну –
і світ повірить у ...

ЗЕЛЕНИЙ КАМІНЬ.
Планета Шафе.
Клекотали гранатові води  одвічно киплячого Альмадинського озера, видихаючи густий фіолетовий туман, що розлягався по скелястих берегах. Курище тягнулося високо угору, поволі втрачаючи щільність, намагалося сягнути лілово...

Чотири богині танцюють у морі. І я –
зміїста форель, що струминня збиває під ними.
Регочеться літо. Купається сиве хлоп’я,
скидаючи набік своє облітання озиме.

Повітря як сукня – тонке і сріблясте. А я
вже вгору по сходах несу намиста і відлуння.
...

Ми позбавили жінку права на слабкійсть.
Ми позбавили жінку права на ніжність.
Ми їй в голову втиснули думку
Завоюй мене, я такий гарний,
А вона - емоція,
Жінка це гола емоція...

Ми позбавили жінку права народжувати
Права жити по-своєму, по-ж...

Мене мій іній – іменем,
Мене рука та – куренем,
Мене речі ці – черенем,
Мене лоза раз – оленем,
Мене мітли пил – тіменем,
Мене пут сіті – ступенем,
Мене рокити – коренем,
Мене мінор крон – іменем,
Мене мерини – ременем,
Мене вериги – ревенем,
Ме...

(хіх)

йой
охи лихо
охи тихо
ото
я
бару – раб
рабу – бар
і циці
і ці і ці
руці – цур
а то ота
я ляля
я цяця
рому – мор
мору ром
вазі – зав
заву – ВАЗ
залпу – плаз
плазу – залп
дупи пуд
хух
тут
тупаку капут

...

Коли ми летіли із вирію в нашу барлогу,
бананові шкірки жбурляли у нас бандерлоги.
Хоч ми прикривали тили  баобабом розлогим,
та березень ледь не піймав на шерхановий зуб.          

Весні  ж  заморочили голову різні шакали,
і ми через неї  у літо с...

Із  ревним палом ярий   березоль
Зими афіші рве  на темні  клапті,
І потічками їх  у  доли квапить,
Вихлюпуючи: до, ре,   мі, фа, соль!

Старенька  натягла на очі   каптур,
В кутку  гримерки   крекче на  юдоль,
Закінчилась  її морозна   роль,
В...

метелик сну – розділення стихії
в галузці ока – колисання дня
де обрій – прямовисне вороння
церковні бані димом оповиє

й галявину – зелене оленя
весняним туском вкриє і розкриє
стебло кларнета – лебедину шию
де кожний звук мов золота блешня

ро...