Наче у хаті   миша,
В  передчутті стуж,
Дряпає все  колишнє
Душу  чимдуж.

Згадкам немає  трути,
Щоправда, є кіт,
Що нівелює  суть їх
Муркотанням  літ.
11.09.13.
...

Вітер дарує крила
тільки обраній
Я життя своє змінила
вирішальний вибір - мій.

Сеебе піднести хотіла
Вище гір, вище зорі
але визнати правду не схотіла
маленька, непомітна - без волі.

Ось я летіла над полем, над морем
Скрізь сотні душ, сотні д...

Чайка летіла над морем
Плакала, бо одна
Хотіла поділитись горем
своїм зраненим серцем.

Сиділа на холодному камені
милувалась заходом сонця
Таку картину, немов уві сні
Бачила ти з віконця.

Сестру по нещастях вгледіла
Тривожна нотки зіграли піс...

Джеремі.

   Завтра знову був понеділок. Джеремі піднімався ліфтом на 18-й поверх у свою квартиру. Він глянув на годинник. Була 2-га година ночі. Він подумав, що понеділок був вже сьогодні. Ліфт із дзвоном відчинився і він попрямував вліво по коридору. ...

Стрибок у безодню (1-ий розділ)

Віктор перемкнув на ближнє світло і трохи скинув швидкість. Злива, що пеленою впала на скло, заступала тепер дорогу, наче цупкою кулісою дощу. Їхати було складно. До того ж чомусь плуталися думки… Збивалися в купку десь ...

Мишка хвостик забруднила
В щось незрозуміло-біле.
Чи білило, чи вапно –
Хвостик білий все-одно.
Починає з понеділка
Мишка мити хвостик милком.
Цілий тиждень відмивала –
Спинка теж біленька стала.
Та й на довгому хвості
Полишились плями ті.
Плаче...

До хати
Через мале віконце
Входить сонце
Стає ранок
Вже мати
Своїм личком веселим
Кличе з постелі
На сніданок.

Родина  
Миє заспані  очі
Стає  біля ікони
Молить Бога
Коліна
Нині  гнутись не хочуть
Промовила  мамона
Від ворога
27.11.20...

Ці сходи – униз,
Таким безконечним віялом.
Вузенький карниз,
Тож треба вперед іти.
Кудись від біди…
Усі циферблати звірено:
Ступити туди
Чи все-таки відійти?
Он в’ється стебло.
І всотує всоте сонце.
А сік у стеблі,
Прозорий і теплий сік,
Він,...

Крильця метеликів гінкго, пласкі, жовті,
Стовбур обліплять всенький і кожну гілку.
Панові дубу зостався один жолудь,
Пану каштану – лише їжаків кілька.
Крильця метеликів гінкго такі дужі:
Вітер вполюють і воду в цупкий плащик.
Зморщечки лічить сутул...

Заблукала між листя осінь,
Літо бабине,  роси досі,
Пахнуть яблука, стиглі груші,
Тільки сум проникає в душу,
Соком сливи тече по грудях:
Як же солодко, дуже-дуже!
...