...Обнятися зі своєю меланхолією
Сплестися з нею тілами
І повиснути вкупі
Наче на канаті у цирку
Двоє повітряних гімнастів.

Але глядачі не зможуть милуватися цим
Викликаючи нас "на біс"
І запрошуючи повторити трюк
Канатного вихилясу
Це так, не...

... Цигарковий дим і світло ясне,
Це горить ліхтар у сутіні нічній,
Я сюди з'явився, певно, вчасно,
І в цьому контрасті топиться зір мій.

Вгорі темні чорна і сяйво тремтяче
Тих далеких зір на львівськім небі,
На цім фоні, віриш, я згадав одначе
П...

* * *
по трамвайних лініях-коліях
по долонях
що під рукавичками
упізнай
як вона божеволіє
промінявши
тебе
на
вічність
і відчуй
як холодні пальці
стискають
її помітність
як на кожній хвилинці
гойдаються
ново-
народжені
міти...
...

      * * *
приладнай мої крила
до голосу
тієї сопілки
що зроблена з тіла
вербового
і
вершкові груди
маленької вершниці
поцілуй
до присмаку крові
у пам’яті
і
відпусти її в дику холодну ніч
саму
без вогню і одежини
одержиму і світлу
...

* * *
викохую тебе у собі
виховую мовчазного аскета
аби легше потім іти
затуманеними сходами
пекла
затемненими серцями
вниз
вниз
вниз
чим глибше
тим більше шансів
пройти наскрізь
усю земну кулю
а потім вийти знову
під сонце
до тебе…

...

Ти порухом своєї мужньої руки
Мою сльозину з вій зітри
В скарбницю долі поклади
Й понеси
Далеко в небокрай

Побачиш в небі плачуть птахи
В них сльози зовсім не такі
Відчуєш в душі волошка розцвіте
Сумнеє сонце коси розплете

Солона вишня твоїх ...

дощ крапає за вікном
а мені здається
то твої кроки
вертають до мене
але все це марево сон
бо я не сплю
я не можу заснути
і все це наяву
ти пішла
мені лишила
своє тепло
я збережу його
але дуже боюсь
щоб вогонь твого серця
не загасив до...

Вона у мене дуже маленька. У кого були або є маленькі діти - зрозуміє.

Цілий день ми працювали - їли, какали і спали.
А тоді відпочивали - їли, какали і спали.
Завтра - знову працювати - їсти, какати і спати....

*    *    *

Прожите
Як прочитані вже
Сторінки книг
Відкинені
Непотрібні
Пам’ять
...

Наш приземлений розум ніяк зрозуміти не хоче
чорноти нескінченність - це грізне мовчання над нами .
Але знову і знову вона нас хвилює і манить,
ніби ми нетутешні, а з тої далекої ночі .

Ні кінця ні початку - незхибна розміреність часу.
Лиш політ в ...