Завіса-хурделиця розіб’є  нас по кімнатах,
лиш чорний квадрат у голому сонному небі.
Й охололі стебла вічнозеленої м’яти
завше ростимуть у невідомому сервері.

Цей порожній пакет - прозоре зім’яте серце-
так далеко піднявся між розхитаних ребе...

Сни відлітають вологим шовком
В зап’ястя вшитим скрипалю…
Він струхлим й помарнілим мозком
Глядів на скрипку мов труну…

Вона ж йому читала вірші
Та нотувала їх роман
А на промоклім кладовищі
Мрамур скрипів, мов його гра…

Екранізація потворства...

"Чекай на мене!" -
сказав один перуанець іншому
у темному коридорі
львівського гуртожитку.
"Чекай на мене!" -
одізвалось відлунням.
І те відлуння,
спустившись сходами,
повернуло за ріг коридора
на першому поверсі
і вилетіло на вулицю,
де його ...

Ой, не ходи, кицю,
Ти на вечорниці,
Бо загубиш свою цноту
Десь біля криниці.
Відіграють злиї негри.
Дівочая врода
Не коханого притягне,
А зашкодить шкоду.
Кицю, кицю, дискотеки
Та іншії свята -
Не для маминих дівчисьок -
Там гопів багато.
Кра...

На Вкраїні десь у Львові
Москаля спіймали.
І, спіймавши його, довго й
Щиро лупцювали.
Відбивали хлопцю нирки:
„Знай, ворожий сину,
Порушати як кордони нашої країни!”
Поруч з іншими бив його
Матомба з Уганди.
Тільки тут його прийняли
За рідного б...

…Поразка не дає відпочивати
І розум хворобливо, наче жорна
Перетирає в звивинах ті зерна,
Які за мить мукою уже стануть.
І ця мука холодним білим снігом
Минуле запорошує й хвилини
Що вже відбігли від самого болю
Лише недавно - й посивіли раптом ...

* * *
я - вершина старого і чорного дуба
мене рубали громи та невидимі руки Дажбога
я вистояла
але коли прийшла людина
я впала сама
щоб ніхто не подумав
ніби здатна піддатися
силі
безсилих рук
...

* * *
Так панічно боятися ладану
може тільки
хтось повдовілий…
Білий колір мені нагадує
снігів непритомне тіло.

Цілий вік
блукаю у пошуках
і брешу -
як отцю на сповіді,
і чим швидше іду,
тим довшим
видається
шлях
до любові.
...

* * *
Жасміновий чай і чекання Предтечі -
усе так буденно,
до спалення плоті,
і час
що повільно стає недоречним
в надії на "потім",
і потяг,
що ніч перетворює  в прірву,
і віра, що схожа на дерево роду,
і пізня любов - нагорода і вирок, -
усе...

ГЛИБИННЕ

це перерва
аби розірвати зв'язані пальці космосу
впасти й не дихати
в мороці
в неба молоці
молодим
незаміжнім місяцем
походжати
передпокоями
перед ранком
вмирати й молитися
і собою ставати
в місяці

так віддавна було
все збу...