Закриваємо очі.
Теперішній час і число,
запитання, як спроба уникнути хибного кроку.
Лізуть крони дерев, розуміючи істинне зло,
і кора в мозолЯх на вцілілих малюнках-пророках.
І не зникла тривога трави, чи тривання, чи рун,
руйнівних перевтілень, ...
Неписані тексти уміщують стиглі плоди,
у серце в’їдається чорна густа нелюдимість.
Відвідай кімнати і тільки в одну не ходи,
забудь про цікавість, але не забудь, що одні ми.
Ніде не подітись з венецій — вода, як сестра,
спокійно колише порожні тіла ч...
Воскресло навкруг довгожданне тепло.
Блакитні жили враз загомоніли.
Щось по-дівочому прошепотіли.
І промені - малеча скрізь протупотіли
Не по-дитячому.Збудили все село.
Весною заповнений келих сповна.
Не вип"єш - по по вусах по шиї стікає
Все ллє...
Очікування грози
серед спекотного літа
гнітить...
Пекучий пісок просочується
крізь віконні шпарини,
що втупили
свій погляд на північ.
Ніч...
Мозок
вимикає
гарячу активність
пульсу.
Артерії у конвульсіях.
Кров
сповільнює
по своїх блакитних к...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design