Так буває, коли стрінеш підстаркуватого гончаря,
Він крутить коло. На стінах у нього махорка сохне,
Він хвалиться, що має навіть праправнуків, сволок
Ніби гаптований чи то фресками, чи то століттями...
Гончар мовить виразно і мудро, коли ще навіть... |