Висять плакатами обличчя
По стінах повзають фрагменти
І продукує серце
Непотрібні сентименти
Запліснявілі бренди тиснуть очі
Пророками стають усі охочі
До моїх буднів
Прикладати руки
Злітаються поради, ніби круки
Над головою чорний ореол
Осанна ...

Твої слова, мов чудернадська мелодія –
дивують, захоплюють, ведуть за собою.
І серце вгадує щось далеке й знайоме –
так Орфей звертався до Еврідіки:    
“Коханням свого життя зову тебе.
Не сходить з вуст моїх полум’яним
                          ...

1.
З крашанок і писанок світ переходить
На дерев’яні муляжі яєць та наклеянки
Ковбаса бажає дещо кращої ціно-якості
Деякі як-не-як а чекають на Пришестя
Полишивши кидати курити
За 5-6 днів

2.
Можна наприклад
Роздумування замінити
Любов’ю і ба...

Що лишається...
Кілька гарних віршів, які він вже не буде читати.
І завісою дощ, що розмив світлі контури свята.
Кілька снів, що розквітли словами, і майже збулися.
І дороги весняні, що хрестом врізнобіч розійшлися.

Що лишається...
Просто життя....

Якась неправильність...
Розквітли абрикоси
І раптом холод...
Недоречна осінь.
Серед весни запахло самотою
І я прощаюся з тобою....

Якась неправильність...
Світ раптом посивів.
Хто ж знав,
Що коли ти мене зустрів,
(До речі, пам'ятаєш? Була...

криза – коли
не сумно
не весело
а байдуже
коли дні проходять
а ти на них дивишся
один день
ще один
може завтра щось
але і наступний йде
не міняється
настрій застиг
скоріше сумно
дивлюся на тебе
о Анно, Анно
ти просто так сказав...

дихай, голубко, дихай
часто поламані крила
ніби кістками навиворіт
гояться…
а це тобі так, щоб училась ходити!

свій путь до Харона
покраяла  небом борзо
але ж по землі прошаруєш
повільно…
а це тобі так, щоб спиналась у муках!

однак подивись...

Білим цвітом
до літа
Твоя ніжність
розлита
Червоніють помадою
губи
Він тебе
не забуде
Поки будеш
ти жити
Не зважати
на всі пересуди
Тільки знов
розриваєш
Всі нові
починання
На маленькі шматки
непаперу
Всі твої перемоги
Схильні до
висих...

Текст видалено автором твору...

f
...