Пам’ятай своїх боржників
Бо вони б тебе не забули.
Та із себе списать не спіши
Най в кишені скручену дулю.
Поверни її вчасно…під носа
Кулак – зуби - дивіденди твої.
Не бери ти боргів, як не можеш
А як можеш – нащо вони?
Як узяв (совість хоч є?!
...

-- Ось папір. Де ручка? Не кров*ю ж писати(ха-ха). Кров*ю?(ой-ой)

Краще майбутнє сьогодні?
Таке як і вчора - торік.
За країну досі ти гордий?
Ні?! (Їдь, пацінчик, в *****к)

-- Любиш сало?
Так, під шкіру засіло.
Звідкіль взялось воно?

-- Від ...

-- Ось папір. Де ручка? Не кров*ю ж писати(ха-ха). Кров*ю?(ой-ой)

Краще майбутнє сьогодні?
Таке як і вчора - торік.
За країну досі ти гордий?
Ні?! (Їдь, пацінчик, в *****к)

-- Любиш сало?
Так, під шкіру засіло.
Звідкіль взялось воно?

-- Від ...

на небі накрохмаленому
на нашому простирадлі
залишаються вигини нашої спеки
порох зі стелі згортається у безкінечність
у таку-собі цигарку-недопалок
куди ти йдеш кожної ночі?
куди мені йти тебе шукати?
куди мені дівати свої вкорінені в плоть вени
...

Той час,
коли ми
були ще собою
(спонтанні,
мов діти),
коли я
була ще з тобою,
коли я могла
ще ловити,
наче рибалка,
іскорки
з твоїх очей;
той час,
коли натовп дерев
не мовчав, шарудів
про закляття легенд:
про тіла
із зміїної шкіри ...

В віконну шибу - зовсім ніби свій -
сторонній світ залазив кожний ранок
і не соромлячись присутності фіранок
входив навшиньки  в тиші  супокій.

Знімав  з лиця останні кадри снів,
звільняв із їх полону, ніби бранок,
усі думки, що місяця серпанок
у...

...старанно мовчати, коли достигає ґлід
і кава парує, немоби вулкан забутий...
Ти поряд. Бо так тільки ти залишаєш слід
на синім подвір’ї – тривкими вогнями рути.
Наоберт – часи, наче пам’ять чужих авто.
Навиворіт – час. Як рубці, кровоточать стяг...

  
Я намагаюсь вигадати осінь,
якої не було на мапах й в книжках...
Вона прийде вночі. Промінням босим
торкнеться сну на півдні мого ліжка.
Вона, як сукня, куплена на свято
і досі ще не вдівана у люди.
Вона, як місто глиняне. Як хата,
що їй вросли...

В потоці культури «ніби зі споду»,
В потоці розплетених душ:
Ми усі без футлярів,
Ми без футлярів.
Слухаємо джаз,
Слухаємо блюз.
Доростаємо до аперативів-оливок,
Позаду залишається дешевий рок,
Важкі черевики, розірвані джинси –
Розірвані серця.
...

Текст видалено автором твору...