.
...

1.

не плач малюче
не плач
підростеш
ти і твій ровер

німфи самотужки знайдуть твоє сховище
на початок візьмеш собі не більше однієї

урочища її родючості і прянощі пивної радості
тебе проймуть і вас нагородять річними

дивідендами і иншими ...

Усе коштує грошей,
Тепер навіть умерти так просто не можна,
Усе коштує грошей:
І труна, і вінки, і одежа, та й сам ритуал.

Коштує грошей,
Ну і поїзд в нікуди також платним є,
Коштує грошей,
Той зітлілий квиток, що кондуктор його вам дає,

Гроші...

Немає героїв, здохли в багні,
Їх чорні серця згоріли в вогні,
А душі святі, брудні, злетіли в небеса,
Яка це усе ж надзвичайна краса

Дивитись як дохнуть герої,
Як їхні тіла тонуть у гної,
Що з їхніх гортаней тече в далечінь,
Залишилось тихо сказа...

Щоранкові пропозиції віагри
з поштової скриньки
наштовхують на роздуми
різного ґатунку:

Про перехожих,
котрі лишають
свої погляди
в оперативній пам’яті
на чотири секунди –
аби вистачило,
щоб вже ніколи
не забути.
Одного дня їх кількість
д...

І схилилась людина,
і припала до брили.
Немов до коханки,
Немов до дитини.

Та камінь мовчав,
він знак не подав.
Холодний він, холодна і людина,
бо каменю вона також частина.
...

Піду я вранці до Гідрометцентру -
Замовлю собі на щастя погоду!
Щоб сонце в міру світило,
І не надто припікало голову
Щоб хмарок трохи на небі було
Але не грозових, а пухнастих
Щоб у прохолоді отримав наснагу
Щасливо день земний прожити

...

Мені видається можливим
Заплющити очі і довго ридати
Місто здається зрадливим
Кровавим і злим. Я не буду кричати
Бо знову здається що мало мене
Що я одна крапля забракла для чогось
Мене знову вітром з дощем віднесе
А тіло моє прагне подиху твого

...

Старий професор стомився
Він бачить, що все сталося
зовсім по-іншому
Він довго і вперто молився
Усім кого знав:  
Цьому та іншому.
Колись навіть він уявити не міг
Що справа всіх формул
Буде нездатною
Змінити хоч щось,
або часу весь біг
і в...

“Дитино, не можна до храму: твоя голова не покрита”.

А що? Я ж не Діва марія – навіщо мені омофор?

Та й хто це, даруйте, безглуздя такого спекотного літа

Начепить собі на макітру – як кажуть англійці, уот фор?



“Дитино, не можна до храм...