Коли вітер за вікном уже замовк
І пальці дощу оніміли від стукоту по шибках
Треба лягати спати, бо ніч занадто відкрита
Треба залізти під ковдру і переконати себе,
                                             що ти вже спиш
все, що відбувається наспр...

Коли з´являється ностальгія,
значить, ти прожив уже досить довго,
                                                 щоб щось втрачати
значить у твоєму житті було щось
                                                таке, за чим можна сумувати
зн...

Вже дощ цілує мої губи
Моток конвалій – білий дим
Для нього ці забави любі
Я просто йду, я просто з ним
І всі зустрічні, і привітні
І скривджені чомусь думки
Від мене котяться як груші
І це – лиш порухом руки
Вистукую по тротуару
Під світу ритм
...

Кохане літо відійшло,
Тепло залишилось позаду.
Від осені пожовклий лист
І сіре пасмурне крило
Мене підштовхує на зраду.
Хоч сумно – мрії не збулись.
Здається – в мене все було.
Печаль відштовхує відразу.
І скільки в небо не дивись,
Не повернеш її...

Всюди дощ
без парасолі
я іду
калюжі долі
в черевиках
вже вода
пил змиває
із волосся
на обличчя
й мокрий светр
цей безлюдний
тихий сквер
непривітний
і похмурий
але так приємно-любий
літній дощ
снує повсюди...

Легко...
Так?
Ні, просто легко
відкривають
мрії очі
радість
солодко лоскоче
час так тихо
й швидко плине
у просторах
сновидінь
я, на жаль,
всього лиш тінь.
Тінь бажань
і мрій веселих
в сірих буднях
сірих стін...

на обличчі твоєму повзають сни
Торуючи стежки біля вуст
наносячи карти тебе
У вихорі темнім танцює волосся
Звиваючись зміями
Кучері твої пахнуть дитиною
Раковини виблискують перламутром
Там шум прибою і плач чайок
Ти тихо спиш і світ для тебе спит...

Чорними орхідеями цвітуть на тобі круки
В тебе прекрасна смерть
Блискучими зміями спадає ніжне волосся
І очі її завжди сплять
І губи цілують тебе, п`ють тебе
Я відступаю у день
                         і дарую тебе їй
Бо в тебе прекрасна смерть
Бо...

              *    *    *

Чи зрозумієш ти мене,
Коли в ночі торкання
Мої, чи може не мої,
Мов несподівані дощі,
Мене й тебе єднають.

Якщо відважитись на мить…
Мов поклик тихих сходів
Твоїх, чи може не твоїх
Сягає до самих глибин.
Такий відве...

- - -...