

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	806
Творів:	12225
Рецензій:	18811

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Вірш

Не залишай (агонія)

© Ольга Мігель, 03-06-2008
Не буде мені світла в царстві болю, Де сліз кривавих непочатий край. Життя моє нещасного покрою… Ікони я молю: не залишай! Не залишай мене одну, без тебе, Не залишй, бо я зів’яну у пітьмі. Не виживу, немає світла неба, Не вмію жить без тебе, я в тюрмі. Гризу в агонії безжалісно я губи Від думки, що не збачу вже тебе. І хочу загорлать я на всі груди, І на шматки скоріше розірвать себе! Мов образ раю я лілею твої очі, Твою усмішку, і обійми, і вуста, Не можу жить без тебе і не хочу, Як підеш, залишусь навік пуста. Ні спокою не буде, ні тривоги, Ні радості, ні віри, ні жалю. Кохання обмітаю я пороги, Залишитись навколішки молю. Чому ти йдеш, коли мене кохаєш? І після смерті я залишуся твоя. ЇЇ жалієш, та невже не знаєш? Хіба не варта жалості і я? Хіба не присягав мені в коханні? Хіба не обіцяв мене не залишать? Хіба ж примушували хто зарання Тебе ці обіцянки роздавать!? Якого ж зла страшного я зробила, Що мук таких отримала в одвіт? Чого тобі і небу завинила, Що маю кару, аж не милий світ?! За що, мій Ангеле, мене ти убиваєш, Життя забрав у серце меч – удар! Мене їси, і кров’ю запиваєш, А кров моя – для тебе буде дар. Мій посаг то, який я готувала, В який не вірила без тебе ідучи. Не йшла б до тебе я, якби хоч знала, Що кинеш на шляху, ридати живучи. Віддала своє серце в твої руки, Як кинеш, буде мертвим, так і знай. Не виживу, розчавлять мене муки… Тебе навколішки молю: не залишай.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.00965189933777 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Не залишай (агонія)

[ Без назви ]