

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	823
Творів:	12423
Рецензій:	19220

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Вірш

* * *

© Магадара СВІТОЗАР, 30-05-2008
І лягає година на плаху в чеканні свободи, Головою від тіла злітає і кров’ю іскриться, А було, ця година комусь диктувала погоду, А було (загуло), обпікала любов’ю жар-птиці. Все було. Не повернеш. Дрімоту накочує вічність На повіки, на совість, на крики скаженого люду... Ми з годиною схожі. Обоє до часу комічні, І обоє від часу нікчемні - в спокусі - заблуди. А юрбі не до світла, - волання покори чи кари, - Щось тваринне у звуках за кусень даремного хліба. Чуєш, Господи, виглянь на хвильку, благаю, з-за хмари, Їм і хліба занадто, а Ти їм, обжерливим, рибу. Бо прикриють Тобою вуста, що викрикують вирок, І на Тебе повісять суддівство, а вийде судимість, Бо давно хтось казав, "що як прийдеш до нас ти із миром, То"... від миру помреш, покалічений дітьми своїми ж... Зловтішався народ, тільки час поміж натовпом плакав – Перетерпіти рану, пославшись сльозами на вивих, Не зізнатися світу, що доньку поклали на плаху, - Так вмирала остання година із роду цнотливих.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.0097770690918 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

* * *

До зірок