

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	823
Творів:	12423
Рецензій:	19220

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Цикл поезій

Візії та сни Центрального телебачення: В гостях у студії серійний убивця

© Сергій Гулик, 22-05-2008
…бо мені ніколи не щастило в коханні: найменше я цікавив жінок, яких хотів найбільше, яких колекціонував, як марки або старі монети: недоторкані та незваблені; недоступні та недосяжні; непростимі та непрощені. жінок, яких я бачив уперше, жінок, яких я бачив щодня, жінок, яких я бачив на вулицях, або у кімнатах напроти; жінок, яких я бачив у снах, жінок, яких я бачив по ящику, жінок, яких я чув по радіо або десь глибоко в суглобах; жінки, які виливались в простирадло довгими, теплими снами із простим сюжетом; жінки, які випивалися разом із чаєм на кухнях із простою географією; жінки, які запікалися, як кров на спітнілій шкірі випадкового дотику; або десь за стінами на зім’ятому простирадлі чужого одномісного ліжка; на зім’ятій траві газону, що нікому не належить; на сонній вечірці, що належить кожному, хто з однаковою нудьгою тупо вдивляється в темряву, наповнену музикою. Ні, ну а що ще нам лишається за такого розкл?ду, як не випадковий або систематичний секс із колишніми подружками та подружками колишніх друзів? з дружинами босів та коханками фінансових директорів? із пристарілими сестрами священнослужителів та неповнолітніми доньками наркодилерів? або просто з першими-ліпшими шльондрами з алкогольних барів? просто тому, що нудно, або з необережності: ця нескінченна туга, ця тужна і довга нескінченність; ці порожні серця, як використані намарне презервативи, що їх підлітки наївно купують щоразу, як знайомляться з дівчатами або вперше закохуються; ці вулиці, повні порожніх людей, ці порожні люди, повні пустою порожнечею; ці хисткі прошарки суспільства, ці непереконливі мікрогрупи зі своїми неформальними лідерами та цілком визнаними аутсайдерами; ці службовці, що їдять тушковану капусту на обідній перерві і не мають чим витерти пальці та масні губи; ці інженери, медсестри, рекламні агенти – і ніхто вже не вірить у справжню любов, і ніхто не цінує справжньої краси, і ніхто не розуміє справжнього вчинку – навіть тіло повітря ні на йоту не змінює свого пульсу й артеріального тиску. Але хтось же мусить це робити, хтось же мусить ставити квіти у воду, доки вони не зів’яли. 9.05.07
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Згенеровано за 0.00972986221313 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design