

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	823
Творів:	12423
Рецензій:	19217

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Поезії

Глина

© Сергій Гулик, 22-05-2008
розминаю пальці, так ніби між ними ще є залишки глини, так ніби глина лишилась під нігтями та на складках шкіри; на подушечках, на лініях долоні. розминаю пальці, так ніби ще лишились частинки тепла, теплі мазки на поверхні гончарного кругу. такої спеки не було вже давно. сидіти під стелею і відчувати задуху, відчувати, як повільно сповзає день, як сповзає тінь з дахів будинків та пташиних гнізд; як річка часу тече крізь пальці, як змиває з них залишки глини, або навпаки намиває. ніколи не думав що в повітрі буває стільки яскравих фарб якби я був художником то ловив би повітря руками вдихав би в камінь ідеї якби був скульптором міг би назвати їх якби був поетом: колір моря яке пахне так близько що йде обертом голова колір вчорашнього сну що так несподівано пішов колір музики яка змушує рухатись швидше і швидше колір волосся котроїсь з дівчат якими насправді пахне липневе місто барви квітів та барви асфальту барви тисяч провулків та річкових потоків десятків тисяч яскравих уборів на вечірніх терасах останніх трамваїв вина і тонких обіцянок газет і блокнотів і стриманих порухів губ і непевних продовжень і пальців гарячих і скронь і задивлених в обрій очей і нігтів і дихання й часу ніколи не думав – так легко закрити повіки і віддатися теплим течіям, земному тяжінню, безтілесним ангелам, що стережуть ефір твого сну від зайвих радіохвиль та всіляких перешкод; заливають теплим молоком кукурудзяні кульки твого смутку та вівсяні пластівці спокою, стирають порох на полицях твоєї пам’яті, стирають в порох усі твої сумніви – усе, що не встиг виправити. і посміхаються, і розповідають про те, що глина вже майже стверділа, і ось-ось з’явиться ще один янгол і гратиме невідомий етюд на крихітній флейті кольору сонця: велику симфонію, кольорову мелодію, sunshine reggae. ще трохи, ще трохи і коли я прокинусь і обведу поглядом місто яке виліпив я стоятиму я вдихатиму гарячу тінь цього полудня я розминатиму пальці так ніби між ними ще є залишки глини так ніби лишились ще частинки тепла теплі мазки на поверхні гончарного кругу
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Згенеровано за 0.00941801071167 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design