ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Лімерик
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 823
Творів: 12423
Рецензій: 19220

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Я вже казала це комусь...

© Катя Луганська, 12-05-2008
Серце:
дві краплі, складені докупи:
сльози.
Я вже казала це комусь,
коли не знала, як мовчати.
Надвоє
коли розділиш, буде так:
одна.
Одна вода, один навушник,
а в ньому - янголи кричать...
У Ньому,
з яким не хочеться лежати,
бо Він для тебе менше. Й більше...
Не вмієш пояснити. А навіщо?
Не зрозуміє й цим врятує.
Не дозволяй собі
відкритішого за троянду,
закритішого за книгу,
яку читала разом з ним.
Порви її!
Не дозволяй собі
потрібнішого за повітря,
більш чутного за те, що в Ньому...
Не кричи.
Бо ти іще не янгол "В-Ньому",
ти янгол "Поруч-і-Назавжди".
А він забрав один навушник
і не спитав у тебе дозвіл.
Він висмоктав півсерця-краплю
і не спитав у тебе дозвіл.
Надвоє
коли розірвеш, буде так:
одна.
Була і є одна вода.
А ти нікому не сказала,
бо вперше вчилася мовчати
про серце:
краплі-сльози.
Не дві, а безліч.
Не дві сльози - одна вода.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.00952911376953 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif