

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	823
Творів:	12423
Рецензій:	19217

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія вільний стиль

Вже час

© Тарас В'єнц, 08-05-2008
Ти лежиш в реанімації. Тобі 74 роки і багато витоптаного рясту позаду. Сьогодні ти чув голос мами... Але ще не вільно. Ще не час. Вертаєш до зсудомленого тіла. Інсульт притлумив сприйняття, але її дух виразно чути навіть поміж хлоркою Ще не вільно... Вона сидить біля перших дверей - Мовчазна гостя в чорному каптурі - Швидка, як блискавка, і повільна, мов гадина. Ще не час. Медсестри, так мало схожі на ангелів, проносяться поруч на другій космічній, і лише банкнота гальмує їхнє безцільне кружляння. Але не так ти уявляв собі цю мить. На зручній лавці в саду побіля хати під розквітлою черешнею... Не вільно... Падати тягарем на руки рідних ? «В лікарні за вами доглянуть, тату. Підлікують, піднімуть на ноги ...» Піднімуть ? Піднімуть... Але ще не час... Вони вже тут, під другими дверима. Син з невісткою, дружина – сива твоя голубка. «Чекайте» - каже чергова санітарка. Не вільно... Спершу лікарський обхід, потім консиліум... який росіл ? йому роблять санацію... чи краще ? у нас головне щоб не гірше ! ще не...» З розумінням кивають головами, дружина плаче, син свариться «Ціхо, мамо ! Другий раз лишу вдома», невістка переживає за бульйон, що варила пів ночі. Час сонно повзає разом з мухами, дослухаючи розмову поважного панства у високих ковпаках, у якій так багато латини та часток «не». Врешті їх пускають, невістка роздивляється інтер’єр, син випитує про гроші, що мали бути у старому серванті, і лише дружина бачить, хто сидить біля перших дверей. «Ціхо, мамо, досить ваших хлипів. Тато хочуть шось сказати.» Усі нахиляються на відстань подиху: син з невісткою, дружина - сива твоя голубка... «Час-с-с» - шепоче мовчазна гостя, піднімаючись з насидженого місця. І ти останнім зусиллям волі випускаєш з мушлі своїх скамянілих уст три найдорожчі перлини: «Любіть одне одного». Вже час. ВЖЕ ЧАС.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]
На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Тед Лещак Статус: Добрий критик, 12-05-2008

Про смерть...
На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Михайло Карповий Статус: Командор, 11-05-2008

Той, хто має вуха, той почує
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Галина Михайловська, 10-05-2008

[ Без назви ]
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© andriy д.м., 09-05-2008

Про інше...
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 09-05-2008

"ще не... вже"
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Тетяна Мельник, 09-05-2008

Три найдорожчі перлини.
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Roksolana, 09-05-2008

[ Без назви ]
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Viktoria Jichova, 09-05-2008

друже Тарасе,
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Татчин, 09-05-2008

[ Без назви ]
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Noelle Daath, 09-05-2008

ШЕДЕВР!!!
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ksenka, 08-05-2008

[ Без назви ]
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Оля, 08-05-2008

Усепереможна сила любові
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Wanda Nova, 08-05-2008

Згенеровано за 0.0113861560822 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design