

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	823
Творів:	12423
Рецензій:	19219

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Вірш

Обітниця мов-чан-ня.

© Ніка Новікова, 18-04-2008
1. снить буршином нажахано бляклий схід понад зАходом. ніч подертими лахами світить в темне вікно. (світить все… все од-но…) мов смарагдові камені, наче спогади зламані, не бажаючи зла мені, рве старим полотном день на ночі. моя манА. я давно вже не займана, щось наспівую: "ай-на-на…", і вгортаюсь у смоли. і прощаюсь із дахом я, і блакитнію птахою, і із світом-невдахою йду ділитися болем. 2. ну ж, приймайте, отримуйте! і облизуєш німо ти, (підбираючи вуст мотив), сукровицю з долонь. сукровицю з долонь моїх, наша кров – не вино, а гріх? я дописую наш диптих, доки біль ще не втих. доки біль ще не в тих, що є, двадцятИтрьохребЕрний п"є, і жує своє яблуко, бо стигмати болять. небом, слідом за зримими, чи до біса за полум"ям, опускаєшся голим "я", мов почвара. розп"ять розливаєтся моливо, чи моління, чи олово, чи молили, чи молимо про говіння раз? п"ять?.. йдуть вовки, а за ними й ти. я вже ладна за ними йти. ось мітла – до мети мети. насмітив клятий тать! 3. а про тебе – мовчати. так. і заклинює чати. знак? забраковано проби-ми, до світанку, зими. доки щоки рожевими зробить холод; зажевріє у каміні тепло, й душа відійде від проклять, сноархангелик мій (лівша) не утримує зірковша, проливається бронзою, і тікає у рай. щоки-носик-вуста-плече: від волосся до п"ят тече, застигає, пече, мов че - не торкайся! че-кай!.. _________ я про тебе мовчатиму. добре – рот запечатано. зірооловом, ладаном. збронзовію і край.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.0103788375854 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Обітниця мов-чан-ня.

[ Без назви ]