ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Лімерик
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 823
Творів: 12423
Рецензій: 19218

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

[можна.?]

© andriy д.м., 07-04-2008
можна, я покличу сльози? і поклАду на папір?
можна, поновлю завози сліз до Львова звуком лір?
можна, я покличу радість? тільки треба трошки сліз...
скроплю ними безпорадність. всюди, де лиш буду, скрізь.
бачиш, щастя нас обох - це такі-от сльози щастя,
плаче щастям навіть Бог - робить це він дуже часто...

і на землю випав сніг, мокрий сніг від плачу Бога,
й сповідатися до нього я пішов, бо ще не встиг,
і щасливі ми від того, що дійшли до одногО:
я відчув цю радість Бога, він - мій гаснучий вогонь.
я згасив його сльозами,
що не плакав їх давно;
здав для себе свій екзамен
на майстерність у кіно:
хочеш плакати - тримайся,
а сміятися - то плач,
в пісні одногО ямайця
сотні заховай невдач.
піст - лише порада церкви?
може й так.. та хочу я,
щоб воскресла довго мертва
кров у кольорі троянд...

зрошені своїми слізьми
будуть вишиті вони,
в руки змучені їх візьму
і понЕсу їй у сни.
щастя змучило обОх нАс
- було сховане в обОх -
розімнутий під пресом час,
в нім ми поруч - я і Бог,...
він і я. плачемо однаково -
одні сльози в моїх очей і його неба,
він каже мені: "це знаково".
ці морози тріщать печенням, і на себе
тягнуть мокру ковдру -
квітня бУдний сніг,
мов змію, мов кобру-
я під неї ліг,
капішон її розкрився
(ним ховає Він мене),
я сльозами причастився. в цю секунду. цим лиш днем.

і пробачення попрОшу в тих, хто щастям цим не жив,
і скажУ, що Бог - хороший! знаю! - близько з ним дружив.
і дружу. і буду далі. любим один одного і вас.
збережу ці сльози, ці медалі.
кров їх - те, чим свОю душу спас.
я її у нім один побачив, кров у цих сльозах, на цім снігу.
вірю в те, що значу, час від часу плачу.
я - сиджу на гілці.
я - снігур.

/десь між 2003ім і 2005им (:. чесно, я не знаю, коли((:/

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юля Смаль, 07-04-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.00968599319458 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif